Редакційна політика

Редакційна політика та етичні норми

Політика відкритого доступу

Збірник «Культура слова» є виданням відкритого доступу: перегляд, читання, завантаження та друк є вільними. Доступ до змісту збірника можливий одразу після публікації паперового варіанту.

Редакція підтримує Будапештську ініціативу відкритого доступу (Budapest Open Access Initiative), яка сприяє прискореному розвитку науки та за принципами якої весь вміст збірника перебуває у вільному доступі та є безкоштовним для користувача або його установи. Користувачам дозволено читати, завантажувати, копіювати, поширювати (способом, що не порушує авторські права), друкувати, шукати або покликатися на повний текст статті в цьому збірнику, не питаючи дозволу від видавця або автора.

Редакційна колегія підтримує ініціативу асоціації Science Europe «Plan S» щодо публікації результатів наукових досліджень у виданнях відкритого доступу з ліцензією CC BY.

Принципи

Редакційна політика збірника базується на принципах об’єктивності та неупередженості щодо відбору статей з метою їх публікації; високої вимогливості до якості наукових досліджень; обов’язкового подвійного «сліпого» рецензування статей; дотримання колегіальності у прийнятті рішень щодо публікації статей; збереженні авторських та суміжних прав.

Етика публікацій

1. Редакція збірника «Культура слова», видавцем якого є Національна академія наук України та Інститут української мови НАНУ, підтримує певний рівень вимог щодо добору та приймання статей, що подаються до редакції збірника.
2. Редакційна колегія фахового наукового збірника «Культура слова» у своїй роботі керується міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають поняття порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями та запобігання можливим конфліктам інтересів та ін.
3. Редколегія збірника заохочує авторів дотримуватися належного рівня формальних та етичних вимог до підготовки і публікування статей. Ці норми зумовлені стандартами якості наукових робіт і їх викладення, прийнятими у світовому науковому співтоваристві: публікаційними принципами Publishing Ethics Resource Kit (PERK), рекомендаціями Elsevier, Комітету з етики публікацій (Committee on Publication Ethics, COPE), Етичним кодексом ученого України, а також досвідом роботи зарубіжних та українських наукових організацій і редакцій видань.

 Етичні зобов’язання та Ліцензія

1. Редакційна колегія несе відповідальність за видання. Всі надані для публікації матеріали проходять ретельний відбір і рецензування. Редколегія залишає за собою право відхилити статтю або повернути її на доопрацювання. Автор зобов’язаний доопрацювати статтю відповідно до зауважень рецензентів або редколегії.
2. При прийнятті рішення про публікацію редакційна колегія збірника керується достовірністю поданих даних та науковою вагою розглядуваної роботи.
3. Редакційна колегія без упередження розглядає всі рукописи, подані до публікації, оцінюючи кожну статтю належним чином, незважаючи на расову, релігійну, національну належність, а також соціальний статус або місце роботи автора (авторів). Редколегія виносить справедливі та неупереджені рішення, незалежні від комерційних чи інших інтересів, та забезпечує чесний процес рецензування.
4. Редколегія може відхилити рукопис без рецензування, якщо вважає, що робота не відповідає профілю збірника.
5. Редакційна колегія збірника виступає проти фальсифікації, плагіату, подання автором однієї роботи в кілька журналів, багатократне копіювання вмісту статті в різних роботах, введення громадськості в оману щодо реального внеску авторів у публікацію.
6. Редколегія має право вилучити навіть опубліковану статтю за умов встановлення факту порушення чиїхось прав або ж загальноприйнятих норм наукової етики. Про такий факт вилучення статті редакція повідомляє як автору, що надав статтю, так і організації, де була виконана робота.
7. Головний редактор, співробітники редакції, члени редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії не повинні використовувати для особистих цілей або передавати третім особам (без письмової згоди) неопубліковані дані, отримані з поданих до розгляду рукописів.
8. Редактор і члени редакції не надають іншим особам інформацію, пов’язану з вмістом рукопису, що знаходиться на розгляді, окрім осіб, які беруть участь у професійній оцінці цього рукопису. Після позитивного рішення редактора стаття публікується в журналі та розміщується на відповідних електронних ресурсах.
9. Відповідно до міжнародного законодавства в частині дотримання авторського права на електронні інформаційні ресурси, матеріали сайту, електронного журналу або проєкту не можуть бути відтворені повністю або частково в будь-якій формі (електронній або друкарській) без попередньої письмової згоди редакції збірника. Під час використання опублікованих матеріалів для створення інших документів потрібне покликання на першоджерело.
10. Редактори, автори і рецензенти повинні сповіщати про свої інтереси, які можуть  вплинути на їх об’єктивність під час редагування й рецензування матеріалів статей (випадок конфлікту інтересів). Такими можуть бути інтереси інтелектуального плану, фінансові, персональні, політичні, релігійні інтереси.
11. Запобігання протизаконним публікаціям є відповідальністю кожного автора, редактора, рецензента, видавця та організації.
12. Стаття, у разі прийняття її до опублікування, розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами.
13. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. У разі виникнення конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань.
14. Головний редактор, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи збірника повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.
15. Користувачам надаються гарантії щодо можливості вільного читання, завантаження, копіювання, розповсюдження, друку, пошуку і посилань на повні тексти статей збірника.

Ліцензія Creative Commons: СС ВY 4.0.

Політика антиплагіату

1. Автори, які подають матеріали для публікації в збірнику «Культура слова», погоджуються з тим, що стаття написана ними особисто, раніше ніде не публікувалася і готувалася спеціально для цього видання.
2. Неприпустимим є представлення плагіату як оригінальної роботи та подання до публікації раніше опублікованої статті. У випадках виявлення зазначених фактів відповідальність несуть автори наданих матеріалів.
3. До форм плагіату належать:

• використання (дослівне цитування) будь-яких матеріалів у будь-якому обсязі без вказівки джерела;
• використання запозичених зображень, малюнків, фотографій, таблиць, графіків, схем чи будь-яких інших форм графічного представлення інформації без покликання на джерело;
• використання без письмового дозволу матеріалів, автори або правовласники яких забороняють використання своїх матеріалів без спеціального узгодження.

4. Усі випадки некоректних запозичень (відсутність графічного виділення дослівно цитованого тексту у разі наявності покликань на джерело; некоректне покликання на джерело або неповний склад його бібліографічного опису, що перешкоджає його ідентифікації; покликання не на перше джерело запозиченого тексту без явної вказівки на цей факт; відсутність покликань із тексту на джерела, наведені в пристатейному списку; надмірне цитування, обсяг якого не обґрунтований жанром і цілями статті) розглядаються індивідуально.
5. У разі виявлення доведеного факту плагіату в статті, що вже опублікована, її автори позбавляються права публікуватися в усіх наступних номерах збірника, а сам текст вилучається з архіву офіційного сайту видання та з інших місць публічного розміщення, відповідальність за які несе редакція збірника «Культура слова».

 Етичні зобов’язання авторів

1. Автор повинен представляти в збірник тільки оригінальний рукопис. Не надавати до збірника статтю, яка була відправлена в інший журнал і перебуває у той самий час на розгляді, а також статтю, опубліковану раніше в іншому журналі. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для зняття статті з рецензування. Якщо елементи рукопису раніше були опубліковані в іншій статті, автори зобов’язані покликатися на свою більш ранню роботу і вказати, у чому суттєва відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання власних робіт та їх перефразування неприйнятні, вони можуть бути використані тільки як основа для нових висновків.
2. Основний обов’язок автора – надати точний звіт про проведене дослідження, а також об’єктивне обговорення його науково-теоретичної та практичної ваги. Автор повинен представити свої результати чітко та однозначно, щоб отримані висновки могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отримання даних або неналежного маніпулювання ними.
3. Автори статей несуть усю повноту відповідальності за зміст статей і за сам факт їх публікації. Вони мають усвідомлювати, що автор(и) несе(уть) первісну відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, й гарантувати, що результати дослідження, викладені в рукописі, є самостійною та оригінальною роботою. У разі використання фрагментів чужих робіт та/або запозичення тверджень інших авторів, у статті повинні бути оформлені відповідні бібліографічні посилання з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат у будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, є неетичними і неприйнятними діями. Статті, що є компіляцією з матеріалів, опублікованих іншими авторами, без їхньої творчої переробки і власного авторського осмислення редакцією збірника не приймаються.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які суттєво вплинули на зміст поданої роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з більш ранніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. Необхідно також належним чином вказувати джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо ці матеріали не були отримані самим автором.
5. Співавторами статті мають бути особи, які доклали значних науково-дослідницьких зусиль до створення поданої роботи і які розділяють відповідальність за отримані результати. Автор, який подає рукопис до публікації, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені тільки ті особи, які відповідають критерію авторства, та бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію в збірнику.
6. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на який могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
7. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої або представленої інформації та мають належним чином оформити покликання на літературні джерела, використані в роботі, відповідно до вимог ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання».
8. Редколегія має право відмовити в публікації статті за умов недотримання вимог редакції.

 Положення про рецензування

1. Рецензування рукописів є важливим етапом у процесі публікації.
2. Редакція збірника «Культура слова» підтримує світові стандарти прозорості процесу рецензування, яке є конфіденційним. Відповідальний секретар і рецензенти не повідомляють інформацію, що стосується рукопису, нікому, крім самих авторів і рецензентів.
3. Після надходження рукопису до редакції відповідальний секретар перевіряє його щодо відповідності формальним вимогам.
4. Редколегія залишає за собою право додатково призначити незалежного рецензента.
5. Рецензент повинен надати об’єктивну оцінку якості рукопису, визначити, чи відповідає рукопис високим науковим стандартам і літературним нормам, переконливо обґрунтувати свої висновки.
6. Рецензент повинен шанувати інтелектуальну незалежність авторів.
7. Рецензент повинен звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між рецензованим рукописом і будь-якою іншою опублікованою статтею або рукописом.
8. Рецензент повинен вчасно надати відгук про рукопис.
9. Рецензент не повинен використовувати або розкривати неопубліковану інформацію, що міститься в наданому рукописі, якщо на це немає згоди автора чи авторів.
10. Далі відповідальний секретар відправляє рукопис на «сліпе» подвійне рецензування; готуються рецензії, які оцінюють члени редакційної колегії. Після цього до автора доводять рішення щодо прийняття або неприйняття рукопису до публікації. Додатково автору можуть бути повідомлені зауваження рецензентів без вказівки їхніх імен чи будь-якої іншої інформації, що дозволяє ідентифікувати рецензента.
11. Остаточне рішення про можливість і доцільність публікації приймають на засіданні редакційної колегії.
12. Рецензування статей здійснюється на безоплатній основі.