• info@ks.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044) 278-42-81
  • Print ISSN 0201-419Х
  • e-ISSN 2708-9827
» Випуски збірника » 2024 » Збірник “Культура слова” – № 100, 2024 » ЗАКІНЧЕННЯ РОДОВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ В ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ: НОРМА І УЗУС

ЗАКІНЧЕННЯ РОДОВОГО ВІДМІНКА ОДНИНИ В ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ: НОРМА І УЗУС

Збірник “Культура слова” – № 100, 2024
УДК 811.161.2:[81’35+81’36]

 

КОЛІБАБА Лариса Миколаївна,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології,
Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
e-mail: kolibaba79@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7063-5309

Рубрика: Мовна норма: стале і змінне
Мова статті: українська

Анотація
У статті проаналізовано зміни в уживанні закінчень родового відмінка однини іменників жіночого роду ІІІ відміни, зафіксовані в «Українському правописі» 2019 р. Схарактеризовано суть цих змін та обґрунтовано їхню історичну основу. Наведено факти, що засвідчують потребу повернути до сучасної мовної практики в родовому відмінкові однини іменників ІІІ відміни закінчення -и як питому морфологійну норму української мови.
Ключові слова: закінчення, іменники ІІІ відміни, родовий відмінок однини, «Український правопис».

Література
Авдєєва С. Вживання флексії у формі родового відмінка однини іменників третьої та четвертої відмін в українській мові. Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. Вип. 31. С. 20–24.
Атлас української мови: у 3 т. Київ: Наукова думка. Т. 1. 1984; Т. 2. 1988; Т. 3. 2001.
Баранник Д.Х. Новий український правопис чи нова редакція «Українського правопису»? Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 76–78.
Бевзенко C.П. Історична морфологія української мови. Ужгород: Закарпатське обласне видавництво, 1960.
Бурячок А.А. Про концепцію нової (остаточної) редакції українського правопису. Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 26–30.
Вихованець І. Ненаукові пристрасті навколо українського правопису. Українська мова. 2004. № 2. С. 3–24.
Головащук С.І. До правопису закінчень відмінюваних слів. Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 81–86.
Горняткевич А. [Виступ]. Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 41–44.
Дем’янчук В. Морфологія українських грамот XIV – першої половини XV в. Окрема відбитка із «Записок Історико-Філологічного Відділу», кн. XVI, стор. 73–109. Київ: З друкарні Академії Наук, 1928.
Історія української мови. Морфологія. С.П. Бевзенко, А.П. Грищенко, Т.Б. Лукінова, В.В. Німчук, В.М. Русанівський, С.П. Самійленко. Київ: Наукова думка, 1978.
Історія українського правопису XVI–XX століття: хрестоматія. Упоряд.: В.В. Німчук, Н.В. Пуряєва. Київ: Наукова думка, 2004.
Карпенко Ю.О. Пропозиції до нового видання «Українського правопису». Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 130–131.
Керницький І.М. Система словозміни в українській мові на матеріалах пам’яток XVI ст. Київ: Наукова думка, 1967.
Колібаба Л.М. Зміни в унормуванні закінчень відмінюваних слів в «Українському правописі» 2019 року. Українська мова. 2023а. № 1. С. 68–99.
Колібаба Л. Вплив мовної політики доби тоталітаризму на граматичні норми української літературної мови. Slavia Orientalis. 2023б. T. LXXII. Nr 2. S. 357–370.
Коць-Григорчук Л. Задля єдиного українського правопису. Про український правопис і проблеми мови: збірник доповідей мовної секції 16-ої Річної Конференції Української Проблематики (Урбана-Шампейн, Ілл., 20–25 червня 1997). Нью-Йорк – Львів, 1997. С. 87–95.
Матвіяс І.Г. Іменник в українській мові. Київ: Радянська школа, 1974.
Найголовніші правила українського правопису. Київ, 1921.
Найголовніші правила українського правопису (нове видання). Київ, 1925.
Німчук В.В. «Правописні проблеми» морфології української літературної мови. Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. 2002а. Вип. 5. С. 27–30.
Німчук В.В. Проблеми українського правопису ХХ – початку ХХІ ст. Кам’янець-Подільський: К-ПДПУ, інформаційно-видавничий відділ, 2002б.
Пономарів О.Д. Пропозиції до нової редакції «Українського правопису». Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С 79–81.
Самійленко С.П. Нариси з історичної морфології української мови. Ч. І. Київ: Радянська школа, 1964.
Синявський О. Порадник української мови. Харків – Берлін – Нью-Йорк: Україно-американське вид. т-во «Космос», 1922.
Синявський О. Норми української літературної мови. Репринтне відтворене видання 1931 року. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2018.
Тараненко О.О. Лінгвістичний і соціальний комплекс проблем навколо сучасного українського правопису. Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 12–18.
Тараненко О.О. Сучасні тенденції до перегляду нормативних засад української літературної мови і явище пуризму (у межах граматичних категорій іменника). Мовознавство. 2005. № 3–4. С. 85–104.
Ужченко В.Д. Деякі рекомендації до нової редакції «Українського правопису». Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 160–161.
Український правопис (проєкт). Харків: Державне видавництво України, 1926.
Український правопис. Видання перше. Харків: Державне видавництво України, 1929.
Український правопис. Харків: Радянська школа, 1933.
Український правопис. 4-те вид., випр. й допов. Київ: Наукова думка, 1993.
Український правопис: Проєкт найновішої редакції. Київ, 1999.
Український правопис. Київ: Наукова думка, 2019.
Чучка П.П. З приводу підготовки нової редакції «Українського правопису». Український правопис: так і ні: Обговорення нової редакції «Українського правопису». Київ: УНВЦ «Рідна мова»: Довіра, 1997. С. 34–38.
Шевельов Ю. Так нас навчали правильних проізношеній. Шевельов Ю. Вибрані праці: у 2 кн. Кн. І. Мовознавство. 2-ге вид. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 280–333.

Список лексикографійних джерел
Голоскевич Г. Правописний словник. Вид. 12. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто – Львів, 1994.
Грінченко Б. (ред.). Словарь української мови. Київ, 1907–1909. Тт. 1–4.
Дорошенко М., Станиславський М., Страшкевич В. Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія; репринтне відтворене видання 1930 року. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018.
Ізюмов О. Російсько-український словник. Видання четверте, доповнене й виправлене за новим правописом. Харків – Київ, 1930.
Російсько-український словник: у 4 т. Гол. ред.: А. Ю. Кримський, С. О. Єфремов. Т. 1; репринтне відтворене видання 1924 року. Київ, 2016; Т. 2. Вип. 1; репринтне відтворене видання 1929 року. Київ, 2017; Т. 2. Вип. 2; репринтне відтворене видання 1932 року. Київ, 2017; Т. 3. Вип. 1; репринтне відтворене видання 1927 року. Київ, 2017; Т. 3. Вип. 2; репринтне відтворене видання 1928 року. Київ, 2017.
Підмогильний В., Плужник Є. Російсько-український фразеологічний словник. Фразеологія ділової мови; репринтне відтворене видання 1927 року. Київ: УКСП «Кобза», 1993.
Уманець М., Спілка А. (Комарь М.). (упоряд.). Словарь російсько-український. Уманецъ, М., Спилка, А. Русско-украинскій словарь; передрук із видання 1893 року. Берлін: Українське Слово, 1924.
Ніковський А. Українсько-російський словник; репринтне відтворене видання 1926 року. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2018.
Огієнко І. Український стилістичний словник. Львів, 1924.