УДК 81’38
ORCID: https://orcid.org/0000-00022868-3953
МАМИЧ Мирослава Володимирівна,
доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри прикладної лінгвістики Національного університету «Одеська юридична академія», Фонтанська дорога, 23, м. Одеса, 65000;
E-mail: miroslavamiros@ukr.net
Анотація
У статті представлено лексико-граматичні та асоціативно-семантичні способи вербалізації основних ціннісно-аксіологічних концептів – жінка, чоловік, розум, дитина. Медіаконтент сучасного журналу «Жінка» схарактеризовано як контейнер, який охоплює універсальну інформацію, зокрема емоційну, жартівливу. Відзначено важливість уваги до анекдотів як до побутових, літературних історій, які відбивають ключові концепції взаємин людей, але самі при цьому не використовуються для створення цих концепцій. Зауважено про роль мінітекстів жартів як засобу психологічного і соціального розвантаження, активізації позитивного світосприймання людини. Анекдоти як писемно відтворені усні оповідні жанри доносять до цільової аудиторії в художній образній формі певні ціннісні домінанти, на які мають орієнтуватися сучасні українці, а також гендерні аспекти мовно-культурної діяльності у спільноті, а у цілому – відбивають інформаційно-комунікативну культуру спільноти.
Ключові слова: анекдот, медіаконтент, лінгвокультурема, іронія, гумор, конотація, діалогізований мінітекст, прецедентне ім’я.
Бассай С. М. Анекдот як мовленнєвий жанр. Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер.: Філологічні науки. 2015. Вип. 5. С. 6 – 17. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpufn_2015_5_3
Денискіна Г. О. Мовно-жанрова еволюція анекдота в газетних текстах. URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article& article=2190
Кімакович І. І. Традиційний анекдот у контексті сміхових явищ української культури: автореф. дис. … к. філол. н. Київ, 1996.
Kwansah-Aidoo Kwamena. Telling stories: the epistemological value of anecdotes in Ghanaian communication research. Media, Culture and Society. 2001. Vol. 23, is. 3, p. 359 – 380. https://doi. org/10.1177/016344301023003005
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
Ж 2011 – Жінка. 2011. № 3, 4.
Ж 2012 – Жінка. 2012. № 4, 7, 10, 11.
Ж 2014 – Жінка. 2014. № 1, 3, 5, 6, 7, 8, 10.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970 – 1980.