БИБИК Світлана Павлівна,
доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
E-mail: sbybyk2016@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9765-497X
Рубрика: До 150-річчя від дня народження Лесі Українки
Мова статті: українська
Анотація
У статті запропоновано стилістичний аналіз драми Лесі Українки «В катакомбах». Основу методології дослідження становить лінгвософський підхід, тобто проєкція «теми – основної думки – проблематики», особливостей соціального та світоглядного конфліктів на мовну основу твору. Наголошено на лексико-граматичних проявах взаємодії риторики «високого», «нейтрального» та «низького» регістрів за переваги перших двох. У зв’язку з цим диференційовано комунікати з теологічною, євагнелієзованою і повсякденно-побутовою стилістичною семантикою.
Зроблено акцент на стилістиці антитези, образів-символів, прецедентних імен. Встановлено, що перша допомагає стилізувати дискусійність, полілогічність комунікації персонажів, друга – увиразнити філософію межів’я буття земного і духовного, третя – стилізувати час, окреслити ціннісне наповнення лінгвосвідомості учасників комунікації. Підкреслено, що потрактування прецедентних феноменів у Лесі Українки відповідає авторській стратегії вираження суспільно-політичної позиції інтелігента в імперській Росії кінця ХІХ – початку ХХ ст., актуалізації конфліктності між міфологічним – теологічним та конкретно-практичним світоглядами.
Простежено зміни текстової семантики лексем раб, воля.
Зауважено на ролі тексту драми «В катакомбах» у розвитку книжної української літературної мови як засобу ословлення здатності української нації до змагальності.
Ключові слова: мова поезії, лінгвософія твору, ключове слово, комунікат, риторика, символ, антитеза.
Література
1. Вісич О. Нон-фініто у драматургії Лесі Українки. Слово і час. 2012. № 2. С. 9–15.
2. Кузьма О. Проблема свободи в драмі Лесі Українки «В катакомбах». URL: file:///C:/Users/Sweta/Downloads/spml_2013_18_21%20(1).pdf (останнє звернення: 20.11.2020).
3. Моклиця М. В. Pro et contra християнства (драматургія Лесі Українки). Слово і час. 2001. № 6. С. 21–28.
4. Мороз Л. Леся Українка і християнство. Дивослово. 1995. № 2. С.4–10.
5. Мукоїд Р. Прагнення до свободи у драматургії Лесі Українки. Про українське право. За ред. проф. І. Безклубого. Київ, 2014. Число VІІІ. С. 138–144.
6. Словник української мови: в 11 тт. За ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970–1980.
7. Словник фразеологізмів української мови. Уклад.: В. М. Білоноженко та ін.; відп. ред. В. О. Винник. Київ: Наук. думка, 2003.
8. Українка Леся. Твори в чотирьох томах. Т. 2. Київ, 1981.С. 61–84.
9. Хороб С. Неоромантична концепція «волі» в драматургії Лесі Українки. Вісник Львівського університету. 2004. Вип. 35. С. 257–265.
10. Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. Москва: ООО «Издательство АСТ»; Харьков: «Торсинг», 2003.
11. Яценко Н. М. Проблема свободи особистості в ранніх драматичних творах Лесі Українки. Радянське літературознавство. 1983. № 3. С. 57–64.