МОВНІ ЗНАКИ СУБКУЛЬТУРИ МІСТА В РОМАНАХ СЕРГІЯ ЖАДАНА

ГОЛОЮХ Лариса Василівна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови
Волинського національного університету імені Лесі Українки
Е-mail: lara2709@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6971-6301

Рубрика: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
Мова статті: українська

Анотація
 Стаття присвячена лінгвостилістичному осмисленню мовних знаків субкультури міста – підсистеми національної культури, вербалізації специфіки життя людини в сучасному урбаністичному просторі. Висвітлено вербальні реалізації образу місто в романах С. Жадана «Anarchy in the UKR» та «Біг Мак» – мовні знаки субкультури, виокремлено його лексичні і текстові складники: лексико-семантичні групи назв інфраструктури, понять побутової культури, абстрактних понять  та ін. Простежено творення мовних знаків субкультури міста у площині місто – час, історична пам’ять, зокрема мовні знаки доби тоталітаризму. Досліджено мовні знаки сучасного міста – назви страв, напоїв і продуктів харчування, одягу тощо, які втрачають етнографічні функції, художньо відтворюють процеси глобалізації сучасного світу. Висвітлено ідіостилістичні параметри авторського наративу у формуванні образу місто, а саме психологічний напрям розбудови образу, що перебуває у площині мандрівка – спогад – особиста пам’ять. Акцентовано на мовній стратегії автора – писати про те, що прожив/проживає (спогади, асоціації, особиста ретроспектива), на належності автора до молодіжної субкультури, яку засвідчують синтаксичні структури: невласне питальні речення, питання-зачин, зорієнтованість на діалогічність. Доведено, що в романах С. Жадана образ місто функціонує як лінгвокультурний і авторський феномен.

Ключові слова: мовний знак, субкультура міста, прозовий текст, наратив, лінгвософія письменника.

Література

1. Жадан С. Anarchy in the UKR. Харків, 2011. 223 с.
2. Жадан С. Біг мак. Київ, 2003. 184 с.
3. Даниліна О.В. Концепт «Місто» у прозових текстах Сергія Жадана. Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство. 2010. Вип. ХХІІІ, ч. 1. С 347 – 354.
4. Дзюба І. Чорний романтик Сергій Жадан. Київ, 2017. 112 с.
5. Єрмоленко С.Я. Мовно-естетичні знаки національної культури. Київ, 2009. 352 с.
6. Мялковська Л.М. Мова художніх творів І.С. Нечуя-Левицького: лексикографічна і лінгвокогнітивна рецепція: Київ, 2019. 608 с.
7. Стародубцева Л.В. Город как метафора урбанизируемого сознания. Урбанизация в формировании социокультурного пространства. Москва, 1999. С. 70 – 93.
8. Степанова А.А. Місто на межах: естетичні грані образу в літературі перехідних епох. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/ bitstream/handle/…/Stepanova.pdf?sequence=1 (дата звернення: 28.06.2021).
9. Штогрин М. В. Урбаністичні топоси сучасної української літератури: традиції та трансформації (2000–2014 рр.). Автореф. … канд. філол. наук. Київ, 2016.
10. Halyna М. Siuta, Iryna M. Ivanenko, Zoriana R. Dubravska, Liudmyla M. Mialkovska, Olha R. Senkovych. Dynamics of stylistic norms in the artistic discourse of the XX century. Laplage em Revista (International), Vol. 7. n. Extra A Jan. – Apr. 2021. (дата звернення: 2.06.2021)