КОНЦЕПТ «ВОГОНЬ» У ТВОРАХ ОЛЕКСАНДРА ДОВЖЕНКА: АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

ПАЛАШ Альона Олегівна,
доктор філософії, молодший науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики,
Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
е-mail: palash706@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5283-9906

Рубрика: Мовосвіт Олександра Довженка: сучасна рецепція
Мова статті: українська

Анотація
У статті здійснено аналіз вербалізацій концепту ВОГОНЬ у мовотворчості Олександра Довженка, визначено його семантичну структуру, функції та символічне значення в контексті української культури та національної ідентичності. Розглянуто різні аспекти реалізації слово-образу ВОГОНЬ: як природної стихії, війни, смерті, сонця, покарання (гріха), революції. Акцентовано на стилістичних засобах, які вживає О. Довженко для створення словесного образу вогню: метафорах, порівняннях, епітетах, градації.
Ключові слова: концепт, національна ідентичність, вогонь, семантика, слово-образ, метафора.

Література
Журавльова В.М. Концепт як одиниця когнітивної поетики. Філологічні традиції. 2010. Вип. 7. С. 123–128.
Кирчів Р. Фразеологія в українській мові. Київ: Либідь, 2008.
Плющ М.Я. Концептуальна картина світу: методологічні аспекти дослідження. Мовознавство. 2002. № 2–3. С. 3–11.
Пономарів О. Культура слова: Мовностилістичні поради. Київ: Либідь, 1996.
Рильський М.Т. Зібрання творів у 20-ти томах. Т. 15. Київ: Наукова думка, 1986.
Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля, 2008.
Словник української мови: в 11 т. За ред. І.К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970–1980.