«І БУДЕ МИР, І БУДЕ СИН І МАТИ, І БУДУТЬ ВІЛЬНІ ЛЮДИ НА ЗЕМЛІ»: ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО В ДИСКУРСІ УКРАЇНСЬКОГО СПРОТИВУ

СЮТА Галина Мирославівна,
доктор філологічних наук, професор,
провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики,
Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
е-mail: siutagalia@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3273-1644

Рубрика: Лінгвошевченкіана
Мова статті: українська

Анотація
У статті простежено, як у дискурсі війни, зокрема в мові спротиву, відбувається переінтерпретація та репрагматизація Шевченкових прецедентних висловлень, класичних цитат і афоризмів. Констатовано, що в умовах екзистенційної загрози вони стали актуальним ресурсом переживання колективних та індивідуальних психотравм, одиницями моральної мобілізації та лінгвоментального протистояння агресорові, а в ширшому вимірі – осмислення історичного досвіду, формування нової національно-історичної пам’яті, утвердження української ідентичності.
Ключові слова: Шевченкові прецедентні висловлення, дискурс війни, мова спротиву, репрагматизація цитати.

Література
Єрмоленко С.Я. Мовотворчість Т. Шевченка в контексті самоідентифікації українців. Територія мови Тараса Шевченка. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2016.
Нищук Є. «Вогонь запеклих не пече». Тарас Шевченко і Українська держава. Радіо Совобода. 09.03.2019. https://www.radiosvoboda.org/a/29812138.html
Сверстюк Є. Шевченко і час. Блудні сини України. Київ: Знання України, 1993.
Сюта Г.М. Цитатний тезаурус української поетичної мови ХХ століття. Київ, 2017.
Франко І. Шевченко, його життя і твори. Франко І. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1981. Т. 26. С. 36.