ОБРАЗИ «МІСТО» І «СЕЛО» ЯК ФРАГМЕНТИ МОВООПИСУ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО ПРОСТОРУ

ГОЦИНЕЦЬ Ірина Львівна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри методики викладання іноземної мови
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

Email: hotsynets@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8201-2712

Рубрика: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
Мова статті: українська

Анотація
У статті запропоновано лінгвостилістичний аналіз образів «місто» і «село» як фрагментів чорнобильського простору.

Окрему увагу звернено на епітетне моделювання образів. Зокрема, встановлено, що родові номінації місто, село, а також назви конкретних населених пунктів, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС, послідовно поєднуються з негативно-оцінними епітетами безлюдний, малолюдний, порожній, спорожнілий, покинутий, мертвий, недоглянутий, осиротілий, які вербалізують семантику ‘відсутність життя’, ‘завмирання життя’, ‘безлюддя’. Відзначено стилістичну актуальність означень заражене, приречене, неперспективне – як епітетних характеристик поставарійних населених пунктів.
У контексті розгляду механізмів асоціативно-семантичного розвитку мотиву «покинуті, мертві міста і села у зоні відчуження» відзначено текстотвірну вагомість негативно-оцінних образів із семою ‘тиша’, модальних слів нема, немає, заперечних займенників та прислівників (ніхто, нікого, нікому, ніде), дієслівних конструкцій із заперечними частками не та ні, конструкцій із прийменником без.
Ключові слова: чорнобильський дискурс, чорнобильський словник, образ «місто», образ «село», епітет, метафора, аксіологічний зміст, негативна оцінність.
 Література

1.  Гоцинець І.Л. Асоціативно-семантичне поле «Чорнобиль» у сучасному українському художньому дискурсі: автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2010.
2. Словник української мови: в 11 томах (1970 – 1980). Київ.
3. Сюта Г.М. ЧОРНОБИЛЬ – константа української мовно-поетичної свідомості. Мовознавство. 2007. № 4 – 5. с. 44 – 49.