ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З КОМПОНЕНТОМ-АНТРОПОНІМОМ

ПЕЛИПАСЬ Микола Іванович,
кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української філології Інституту філології Кримського федерального університету ім. В. І. Вернадського,
проспект Вернадського, 4, м. Сімферополь, 295007;
E-mail:  p_shkola@mail.ru
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-9016-0635

Рубрика: з історії культури та писемності
Мова статті: українська

Анотація
У статті досліджено фразеологічні одиниці з компонентом-антропонімом. Вирізнено за походженням основні групи ФО, які утворюють мікросистему ФО з компонентом-антропонімом, здійснено семантичну характеристику таких одиниць. Зазначено, що абсолютна більшість ФО з компонентом-антропонімом пов’язана з описом людини, рис її характеру, психічних процесів, дій і станів. Чимало ФО також позначають абстрактні поняття й різноманітні ситуації. Тільки окремі ФО цієї мікросистеми характеризують матеріальне становище людини, її поведінку, вчинки тощо.

Проведено структурно-синтаксичний аналіз ФО з компонентом-антропонімом. Констатовано, що більшість ФО цієї мікросистеми структурно оформлені як словосполучення з підрядним чи сурядним зв’язком. Описано структурні моделі ФО з компонентом-антропонімом. Зазначено, що для ФО цієї мікросистеми варіантність здебільшого не характерна.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічні макро- і мікросистеми, типологія, антропонім, семантика, синтаксична структура.

Література

1. Гаманюк В., Мішеніна Т. Фразеологізми з ономастичним компонентом як репрезентанти національної культури (німецько-українські паралелі). Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету / Philological Studies: Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University. 2019. Т. 20. С. 29–54.
2. Дядечко Л. П. «Адамів слід»  в українській фразеології. Українське мовознавство: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. 2011. № 41. С. 18–23.
3. Дудка В. І. Становлення та розвиток фразеосемантичного поля «радість» і «горе» в німецькій мові (досвід діахронічного дослідження): автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1994. 16 с.
4. Колоїз Ж. В. Слово Благовісті: Словник-довідник фразем біблійного походження. Кривий Ріг: ТОВ «Уран 2000», 2001. 200 с.
5. Куза А. Типологія релігійних фразеологічних одиниць: генетичні та структурно-семантичні групи. Проблеми гуманітарних наук. Серія «Філологія». 2017. Вип. 40. С. 53–65.
6. Мороз О. А. Ономастична фразеологія в українській та польській мовах в національно-культурному слов’янському просторі. Наукові праці. Філологія. Мовознавство. 2016. Вип. 66. Т. 278. С. 77–81.
7. Прадід Ю. Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень). Київ-Сімферополь, 1997. 252 с.
8. Редин П. А. Фразеологизмы з пространственным и временным значением в современном украинском языке: автореф. дис. … канд. филол. наук. Харьков, 1989. 24 с.
9. Скрипник Л. Г. Власні назви в українській народній фразеології. Мовознавство. 1970. № 2. С. 54‒66.