ГОЛОЮХ Лариса Василівна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови
Волинського національного університету імені Лесі Українки
Е-mail: lara2709@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-6971-6301
Рубрика: Місто в українській лінгвокультурі: перегук поколінь
Мова статті: українська
Анотація
Стаття присвячена лінгвостилістичному осмисленню мовних знаків субкультури міста – підсистеми національної культури, вербалізації специфіки життя людини в сучасному урбаністичному просторі. Висвітлено вербальні реалізації образу місто в романах С. Жадана «Anarchy in the UKR» та «Біг Мак» – мовні знаки субкультури, виокремлено його лексичні і текстові складники: лексико-семантичні групи назв інфраструктури, понять побутової культури, абстрактних понять та ін. Простежено творення мовних знаків субкультури міста у площині місто – час, історична пам’ять, зокрема мовні знаки доби тоталітаризму. Досліджено мовні знаки сучасного міста – назви страв, напоїв і продуктів харчування, одягу тощо, які втрачають етнографічні функції, художньо відтворюють процеси глобалізації сучасного світу. Висвітлено ідіостилістичні параметри авторського наративу у формуванні образу місто, а саме психологічний напрям розбудови образу, що перебуває у площині мандрівка – спогад – особиста пам’ять. Акцентовано на мовній стратегії автора – писати про те, що прожив/проживає (спогади, асоціації, особиста ретроспектива), на належності автора до молодіжної субкультури, яку засвідчують синтаксичні структури: невласне питальні речення, питання-зачин, зорієнтованість на діалогічність. Доведено, що в романах С. Жадана образ місто функціонує як лінгвокультурний і авторський феномен.
Ключові слова: мовний знак, субкультура міста, прозовий текст, наратив, лінгвософія письменника.
Література