А. КРИМСЬКИЙ І П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПРО ІСТОРІЮ УКРАЇНИ: ЛІНГВОКУЛЬТУРНИЙ ДІАЛОГ
ГОЛІКОВА Наталія Сергіївна,
доктор філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара,
просп. Гагаріна, 72, м. Дніпро, 49010;
e-mail: nataliaholikova62@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003- 4157-1275
Рубрика: Агатангел Кримський: аспекти персонології
Мова статті: українська
Анотація
У статті проведено зіставний аналіз наукового дискурсу А. Кримського та художнього дискурсу П. Загребельного, у яких зафіксовано лінгвософію історії України середини ХVІ ст. Акцентовано увагу на мовних особливостях праці «Історія Туреччини» А. Кримського та на історичному романі «Роксолана» П. Загребельного – ключових творах, у яких вербалізовано Україну періоду султанування Сулеймана І Пишного. Визначено основні «точки перетину» індивідуально-авторських наративів, окреслено історіографічний та інтерсеміотичний простори досліджуваних текстів, що сформовані на основі цитації та фольклоризації. Простежено своєрідність ідіолектів А. Кримського та П. Загребельного відповідно до функціонально-стильових норм української літературної мови. Зіставлено сукупність стилістем, релевантних для мовного «портретування» текстоцентричних постатей – Сулеймана й Роксолани – у науковому дискурсі А. Кримського та в художньому дискурсі П. Загребельного. Проаналізовано лінгвостилістичні засоби оприявнення мислеобразу «Роксолана» – історичного символу України в мові однойменного роману П. Загребельного. Зауважено, що «доба жіночого султанату» актуальна як для історії Туреччини, так і для історії України і що вивчення специфіки концептуалізації та вербалізації жіночих образів в різножанрових історичних текстах є перспективним для сучасної лінгвоукраїністики.
Ключові слова: Україна, лінгвокультурема, науковий дискурс, художній дискурс, мовно-естетичний знак, стилістема.
Література
Антонович В.Б. Про козацькі часи на Україні. Київ : Центр учбової літератури, 2021.
Голікова Н.С. Мова художньої прози Павла Загребельного: від слова до концепту. Дніпро : Акцент ПП, 2018.
Єрмоленко С.Я. Мовно-естетичні знаки української культури. Київ, 2009.
Рахманалиев Р. Империя тюрков. История великой цивилизации. Москва : Рипол Классик, 2016.
Снайдер Тімоті. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569 – 1999 / Пер. з англ. Вид 4-е. Київ : ДУХ І ЛІТЕРА, 2021.
Туранли Ф.Ґ. Козацька доба історії України в османсько-турецьких писемних джерелах (друга половина ХVІ – перша чверть ХVІІІ століття). Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2020.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ІЄЦ – Історія європейської цивілізації. Епоха Відродження. Історія. Філософія. Наука і техніка / за ред. Умберто Еко; пер. з італ. О.К. Колодяжної, Ю.В. Григоренко, Т.В. Топалової, Г.В. Трифонової, Т.М. Поклад. Харків : Фоліо, 2020.
ІТ – Кримський А. Історія Туреччини : Звідки почалася Османська держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутности. Київ : Друкарня Української Академії Наук, 1924. URL: Istoriia_Turechchyny_vyd_1924.pdf (дата звернення 29.08.2021).
Роксолана. – Загребельний П. Роксолана. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013.