АВТОБІОГРАФІЗМ І «ДУХ ЧАСУ» В НІГІЛІСТИЧНОМУ РОМАНІ А. КРИМСЬКОГО «АНДРІЙ ЛАГОВСЬКИЙ»

ГУНДОРОВА Тамара Іванівна,
доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України,
завідувач відділу теорії літератури, Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України;
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
e-mail: hundorova@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2531-9953

Рубрика: Агатангел Кримський: аспекти персонології
Мова статті: українська

Анотація
У статті представлено аналіз роману Агатангела Кримського «Андрій Лаговський» з погляду відображення в ньому «духу часу» (декадентство, істерія, плебейство), актуалізації філософії нігілізму, імперського колоніалізму. Такий критичний ракурс визначив структуру статті.
У центр уваги поставлено психотип нового персонажа літератури епохи модернізму – «людина істерична». Зауважено, що дві визначальні для модернізму ознаки – інтелектуалізм і невротизм – пов’язують Кримського з модернізмом. Проведено зіставлення цієї особливості творчості Кримського з художніми творами Івана Франка (збірка «Зів’яле листя») та Лесі Українки («Блакитна троянда»). Підкреслено, що наприкінці ХІХ ст. поняття біографічного «людського документа» трансформується в суб’єктивний «психологічний документ», а художнє зображення – у «вівісекцію» й інтроспекцію – самоаналіз власної душі.
Зроблено висновок про те, що нова література і, зокрема, народжуваний модерний суб’єкт виразно тяжіли до декадентства, і нові автори недвозначно асоціювали себе саме з декадентами, навіть при тому, що вони заперечували це. Усе це підривало основи народницької свідомості, тобто поклоніння перед «народом», яке домінувало в українській літературі в пошевченківську добу.
Відзначено лінгвістичне різноманіття оповіді Кримського, зокрема насичення тексту роману цитуваннями, перекладами, науковими коментарями, переходами на грецьку, турецьку, німецьку, французьку мову, латину, російську. Соціально-культурну цінність відзначено щодо фрагментів простонародної мовної практики матері головного персонажа. Зауважено про такі текстові явища, як іншування та орієнталізм.
Незавершений роман Агатангела Кримського розглянуто як зразок модерністського роману з його інтелектуальним героєм, поліморфною структурою, філософсько-моральною тематикою, психологічним аналізом та автобіографізмом.

Ключові слова: автобіографізм, суб’єктивізм, модернізм, колоніалізм, людина істерична, Агатангел Кримський, Леся Українка, Іван Франко.