УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНО МАРКОВАНІ ФОРМИ ДІЄСЛІВНОГО КЕРУВАННЯ
КОЛІБАБА Лариса Миколаївна,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології, Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
e-mail: kolibaba79@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7063-5309
ФУРСА Валентина Миколаївна,
кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу граматики та наукової термінології, Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
e-mail: v_fursa@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7862-1542
Рубрика: Дискусії
Мова статті: українська
Анотація
Статтю присвячено проблемі впливу позамовних чинників на вибір форми дієслівного керування в українській літературній мові ХХ ст. За лексикографічними джерелами кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. сформовано реєстр українських національно маркованих форм дієслівного керування, що зазнали ідеологійного тиску за радянської доби, унаслідок чого їх штучно було витіснено на периферію мовного вжитку. Виокремлено і проаналізовано дві групи таких дієслівних керувань: 1) периферійні, або призабуті; 2) утрачені.
Ключові слова: дієслівне керування, дієслово, іменник, граматична форма, відмінок.
Література
Гінзбург М. Система правил українського ділового та наукового стилю. Українська мова. 2006. № 2. С. 30–43.
Гінзбург М. Про форми знахідного відмінка в українських фахових текстах. Українська мова. 2012. № 4. С. 29–40.
Гінзбург М. Традиційна українська форма знахідного відмінка як засіб забезпечити точність та однозначність фахових текстів. Стиль і текст. 2013. Вип. 14. С. 93–101.
Гладкий М. Наша газетна мова. Харків, 1928.
Городенська К. Граматичні норми української літературної мови і сучасна практика професійної спільноти. Дивослово. 2017. № 4. С. 40–45.
Колібаба Л. Актуалізація відмінкових форм як одна з новітніх тенденцій розвитку граматичного ладу української літературної мови кінця ХХ – початку ХХІ сторіч. Тенденції розвитку української лексики та граматики. За ред. І. Кононенко, І. Митнік, С. Романюк. Частина ІІ. Варшава – Івано-Франківськ, 2015. С. 315–330.
Колібаба Л. Закінчення знахідного відмінка іменників в історії українського правопису. Українська мова. 2020. № 3. С. 28–44.
Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. Київ, 1925.
Ланова Т. Актуалізовані граматичні форми в мовленні викладачів ВНЗ (соціолінгвістичне дослідження). Науковий вісник Херсонського державного університету: зб. наук. пр. Вип. 12. Серія «Лінгвістика». Херсон, 2010. С. 55–61.
Огієнко І. (митрополит Іларіон). Рідна мова. Київ, 2010.
Островський В.І., Островська Г.Ф. А українською кажуть так… Тернопіль, 2013.
Рильський М. Зібрання творів: у 20 т. Київ, 1983–1990. Т. 16. 1987.
Терлак З. Синтаксичні кальки в аспекті норми. Вісник Львівського університету. 2004. Вип. 34. Част. ІІ. Серія «Філологічна». С. 498–505.
Фурса В. Зміни в нормах дієслівного керування в українській літературній мові початку ХХІ ст. Граматичний простір сучасної лінгвоукраїністики: зб. наук. пр. Київ, 2019. С. 245–254.
Харченко С. Синтаксичні норми української літературної мови ХХ – початку ХХІ ст. Київ, 2017.
Хроніка НДІМ 1933–1934 рр. Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду: Док. і матеріали. Упор. Л. Масенко та ін. Київ, 2005. С. 152–163.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
АУМ – Атлас української мови: у 3 т. Київ: Наукова думка. Т. 1. 1984; Т. 2. 1988; Т. 3. 2001.
ВТССУМ – Великий тлумачний словник сучасної української мови. Уклад. і голов. ред В.Т. Бусел. Київ; Ірпінь, 2007.
ПС – Голоскевич Г. Правописний словник. Видання дванадцяте. Нью-Йорк – Париж – Сидней – Торонто – Львів, 1994.
РУС-Кр – Російсько-український словник: у 4 т. Гол. ред.: А. Кримський, С. Єфремов. Т. 1: Репринтне відтворене видання 1924 року. Київ, 2016; Т. 2: Репринтне відтворене видання 1929 року. Київ, 2017; Т. 2. Вип. 2: Репринтне відтворене видання 1932 року. Київ, 2017; Т. 3. Вип. 1: Репринтне відтворене видання 1927 року. Київ, 2017; Т. 3. Вип. 2: Репринтне відтворене видання 1928 року. Київ, 2017.
РУС-1948 – Російсько-український словник. Гол. ред. М.Я. Калинович. Москва, 1948.
РУС-1970 – Русско-украинский словарь: у 3 т. Київ, 1970.
РУС 2011–2014 – Російсько-український словник: у 4 т. Київ, 2011–2014.
РУС-Із – Ізюмов О. Російсько-український словник. Видання четверте, доповнене й виправлене за новим правописом. Харків – Київ, 1930.
РУССЛ – Караванський С. Російсько-український словник складної лексики (2012). URL: https://r2u.org.ua (дата звернення: 10.11.2022).
РУФС-ПП – Російсько-український фразеологічний словник. Фразеологія ділової мови. Уложили: В. Підмогильний, Є. Плужник; перевидання 1927 р. Київ, 1993.
РУССВ – Вирган І.О., Пилинська М.М. Російсько-український словник сталих виразів. За ред. М.Ф. Наконечного. Харків, 2002.
СГ – Словарь української мови: у 4 т. Упоряд. з дод. власн. мат-лів Борис Грінченко. Київ, 1907–1909; репринтне відтворене видання 1907–1909 років. Київ, 1997.
СДМ – Дорошенко М., Станиславський М., Страшкевич В. Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія; репринтне відтворене видання 1930 року. Київ, 2018.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. Київ, 1970–1980.
СУМ-Ж – Словник української мови. Кер. В.В. Німчук та ін.; відп. ред. В.В. Жайворонок. Київ, 2012.
СУМ-20 – Словник української мови: у 20 т. Т. І–ХІІ. Київ, 2010–2021.
СУМ-ЄН – Словник української мови: у 3 т. Редактори: акад. С. Єфремов, А. Ніковський. Упорядкував: Б. Грінченко. Репринтне відтворене видання 1927 року. Київ, 2017.
Уманець, Спілка – Уманець М., Спілка А. (Комарь М.). Словарь російсько-український. Уманецъ М., Спилка А. Русско-украинскій словарь; передрук із видання 1893 року. Берлін, 1924.
УРС – Українсько-російський словник: у 6 т. Київ, 1953–1963.
УРС-Нік – Ніковський А. Українсько-російський словник; репринтне відтворене видання 1926 року. Київ, 2018.