НОВІ ЯВИЩА В СЕМАНТИКО-ГРАМАТИЧНОМУ ВЖИВАННІ ДІЄСЛІВНИХ УТВОРЕНЬ

ГОРОДЕНСЬКА Катерина Григорівна,
доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології,
Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
е-mail: k.horodenska70@meta.ua
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2638-9037

Рубрика: Мовна норма: стале і змінне
Мова статті: українська

Анотація
У статті проаналізовано нові явища у вживанні трьох основних типів дієслівних утворень – дієвідмінюваних, або морфологійних, дієслів, інфінітивів та предикативних форм на -но, -то, з’ясовано мовні й позамовні чинники граматичної динаміки, оцінено зміни на тлі прескриптивних граматичних норм.
Констатовано повернення до активного нормативного вжитку форми першої особи множини наказового способу на -мо, -імо зі значенням спонукання до спільної дії в заклично-спонукальних дискурсах. Відзначено посилення тенденції до активнішого використання інфінітивів у творенні синтетичної (простої) форми майбутнього часу та подальшу конкуренцію інфінітива і співвідносного з ним іменника в об’єктній позиції.
Визначено проблеми реактуалізації предикативних форм на -но -то в наукових текстах, офіційно-діловій сфері та в мові засобів масової комунікації.
Ключові слова: дієслівні утворення, дієвідмінювані дієслова, інфінітив, предикативні форми на -но, -то, реактуалізація, прескриптивні граматичні норми.

Література
Городенська К. Синтаксична специфіка української наукової мови. Українська термінологія і сучасність. Київ: КНЕУ, 2001. Вип. ІV. С. 11–14.
Городенська К.Г. Дієслово. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Соколова С.О., Загнітко А.П. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. С. 364–492.
Колібаба Л. Варіантність відмінкових закінчень іменників на тлі морфологічних норм української літературної мови кінця ХХ – початку ХХІ сторіч. Українська мова. 2014. № 1. С. 86–96.
Межов О.Г. Орудний відмінок як морфологічний варіант суб’єктної синтаксеми. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського. Серія. Філологія. Вінниця, 2000. Вип. 2. С. 93–97.
Пугач В.М. Історія формування та функціонування предикативних форм на -но, -то в українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1996.
Тараненко О.О. Тенденції до синтетизму в сучасній українській літературній мові (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2016. Т. 19. № 2. С. 91–100.
Харченко С.В. Синтаксичні норми української літературної мови ХХ – початку ХХІ ст. Київ: Міленіум, 2017.
Шевельов Ю.В. Історичні перипетії однієї синтаксичної конструкції у східнослов’янських мовах (безособові речення на -но,-то із знах. відмінком додатка). Шевельов Ю. Вибрані праці: у 2 кн. Кн. 1: Мовознавство. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. С. 432–453.