ФЕМІНАТИВИ В МОВІ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТНЬО-НАУКОВОЇ СФЕРИ: ОФІЦІЙНА І НАПІВОФІЦІЙНА ПРАКТИКА

СЮТА Галина Мирославівна,
доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики,
Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
e-mail: siutagalia@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3273-1644

Рубрика: Мовна норма: стале і змінне
Мова статті: українська

Анотація
У статті продемонстровано асиметричність уживання фемінативів у мові української освітньо-наукової сфери. Доведено, що в писемній офіційно-діловій практиці (особливо адміністративно-канцелярського різновиду, що забезпечує потреби управлінської комунікації) відповідно до чинної стильової норми домінують чоловічі форми номінування професій, спеціальностей, посад. Це відбиває варіативність сучасної граматичної норми щодо вживання фемінативів. З’ясовано, що більш чутливою до соціального запиту на вживання фемінативів є напівофіційна мовна практика, зокрема мова освітніх платформ, онлайнових ресурсів, що засвідчує гендерну толерантність освітян і стає своєрідним інструментом поширення фемінативів в офіційну сферу мововжитку.
Ключові слова: офіційно-діловий стиль, мова української освітньо-наукової сфери, адміністративно-управлінська комунікація, офіційна мовна практика, напіофіційна мовна практика, норма, правопис, фемінатив.

Література
Архангельська А.М. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2019.
Бибик С.П. Фемінітивізація офіційно-ділової практики і проблеми сучасної української графіки, морфології, пунктуації. Культура слова. 2023. Вип. 99. С. 86–95.
Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. Київ: Вища школа, 2004.
Городенська К.Г. Посада заступника чи заступниці директора? Українська мова. 2016. № 2. С. 43.
Грищенко А.П. Сучасна українська літературна мова. Київ: Вища школа, 1997.
Карпіловська Є.А. Неузуальне словотворення: правила «гри без правил». Вісник КНЛУ. Серія Філологія. 2005. № 8(1). С. 106–117.
Кислюк Л.П. Словотвірна номінація в сучасній українській мові: система – узус – ідіолект: дис. … д-ра. філол. наук. Київ, 2018.
Коць Т.А. Словотвір назв осіб жіночого роду в українській літературній мові: між нормою і деструкцією. Культура слова. 2023. Вип. 99. С. 96–111.
Кузнецова Г.П. Офіційно-діловий стиль в освітній адміністративно-управлінській сфері спілкування. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 8: Філологічні науки (мовознавство). 2014. C. 125–140.
Лагдан С.П. Стильове використання фемінітивів в українській мові. Scientific Research in XXI century: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (Ottawa, Canada, December 16–18, 2019). 2019. P. 163–170.
Шеремет А.В. Актуальні тенденції функціонування фемінної лексики в текстах офіційно-ділового стилю української мови (20-ті роки ХХІ ст.). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Германістика та міжкультурна комунікація = Scientific bulletin of Kherson State Uhiversity. Series: Germanic studies and intercultural communication. 2021. Вип. 2. С. 72–76.