НАЗВИ ЖИТЕЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ: ОСОБЛИВОСТІ ТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

ВЕРБИЧ Святослав Олексійович,
доктор філологічних наук, старший науковий співробітник,
провідний науковий співробітник відділу історії української мови та ономастики,
Інститут української мови НАН України,
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
е-mail: sviatoverb@ukr.net;
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4671-1898

Рубрика: У світі власних назв
Мова статті: українська

Анотація
У статті проаналізовано особливості творення та функціонування назв мешканців (катойконімів) в українській мові. Наголошено на архаїці цього класу лексем, що проілюстровано прикладами з різних історичних джерел. Зазначено, що катойконімна система української мови формувалася на основі топонімів за допомогою суфіксів –ан-и / -я-ни, -ц-і (мн.), -ан-ин / -ян-ин, -ан-к-а / -ян-к-а; -ець, -к-а (одн.) – для назв жителів чоловічого та жіночого родів. Обґрунтовано безпідставність виокремлення суфікса -чан-ин як варіантного до –ан-ин. Так звані форми на -чан-и (-чан-ин, -чан-к-а) – результат перерозкладу основи з кінцевим -к-, -ц-, -ч-, -ськ-, -цьк- у сполученні із суфіксом -ан-и (-ан-ин, -ан-к-а). З огляду на це аргументовано думку про незакономірність форм катойконімів на зразок полтавчани і сумчани, оскільки твірні для них ойконімооснови Полтава та Суми не містять кінцевих приголосних -к-, -ц-, -ч-, суфіксів -ськ-, -цьк-. Окремо проаналізовано особливості сполучуваності суфіксів -ан-и і -ц-і (у мн.) з різними ойконімними (топонімними) основами. На підставі додаткових фактів підтверджено думку Л.О. Родніної, що основним для творення назв осіб за місцем проживання в сучасній українській мові є суфікс -ець (чол. р.) (-к-а (жін. р.), -ц-і (мн.)), тоді як давній суфікс -ан-ин / -ян-ин (чол. р.) (-ан-к-а / -ян-к-а (жін. р.), -ан-и / -ян-и (мн.)) посідає друге місце. Схарактеризовано функціонально-стильові особливості катойконімів.
Ключові слова: історичні джерела (пам’ятки), катойконіми, катойконімний словотвір, нормативні / ненормативні катойконіми, ойконіми (топоніми).

Література
Білоусенко П., Самоєнко О. Назви осіб на -ани (-яни) в давньоруськоукраїнській мові ХІ–ХІІІ ст. Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць. Голова редкол. М. Федурко. Дрогобич: Посвіт, 2012. С. 37–42.
Воронич Г.В. Кореляція народнорозмовної і літературної норм у кодифікації власних географічних назв. Студії з ономастики та етимології. 2008. Відп. ред. О.П. Карпенко. Київ, 2008. С. 25–33.
Гаврилова Т.О. Стилістичні особливості назв місцевих жителів (на матеріалі говорів Середньонаддніпрянщини). Українське мовознавство: республ. міжвідомч. наук. збірник. Відп. ред. І.К. Кучеренко. Київ, 1988. Вип. 15. С. 104–110.
Горбачук В.Т. Назви жителів за місцем мешкання або походження (на матеріалі говірок Вінниччини). Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. Відп. ред. Ф.Т. Жилко. Київ: Наукова думка, 1971. С. 215–221.
Горпинич В.О. Словник відтопонімних прикметників і назв жителів України. Кіровоград, 1994. Т. І–ІІ.
Горпинич В.О. Словник відтопонімних прикметників і назв жителів України. 2-ге вид., випр. і доп. Дніпропетровськ: ДНУ, 2000.
Горпинич В.О. Слов’янська ад’єктонімія і катойконімія. Дніпропетровськ: Пороги, 2003.
Ковалик І.І. Словотвірна категорія слов’янських назв осіб за їх національною і територіальною належністю (Nomina nationalia et regionalia). Питання слов’янського мовознавства. Відп. ред. Є.В. Кротевич. Львів, 1958. Кн. V. С. 139–163.
Крикун М. Матеріали про переселення народних мас з Поділля в останній чверті XVII ст. Науково-інформаційний бюлетень архівного управління УРСР. 1964. № 6. С. 63–68.
Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434 года. Киев, 1885.
Родніна Л.О. Варіанти назв осіб за місцем проживання і національністю в сучасній українській мові. Славістичний збірник. Відп. ред. І.К. Білодід. Київ, 1963. С. 188–197.
Смольская А.К. Словообразование в славянских языках (конспект лекций спецкурса). «Людиною бути – це мистецтво»: збірник пам. д. філол. наук, проф. А.К. Смольської. Відп. ред. Є.М. Черноіваненко. Одеса, 2014. С. 84–124.
Sławski F. Zarys słowotwórstwa prasłowiańskiego. Słownik prasłowiański. Pod red. F. Sławskiego. Wrocław etc.: Wyd-wo PAN, 1974–1979. T. 1–3.

Умовні скорочення
ЕСЛГНПР – Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. Відп. ред. О.С. Стрижак. Київ: Наукова думка, 1981.
Ірклієвський – Ірклієвський В. Етимологічний словник українських прізвищ – прізвищезнавство. Мюнхен, 1987.
ССУМ – Словник староукраїнської мови XIV–XVI століть. Ред. кол. Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (голова), І.М. Керницький. Київ: Наукова думка, 1977–1978. Т. 1–2.
СУМ XVI–XVII – Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.: у 28 вип. Ред. кол. Д. Гринчишин, У. Єдлінська, Я. Закревська та ін. Львів, 1994–2017. Вип. 1–17.
ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. Под ред. О.Н. Трубачева, А.Ф. Журавлева, Ж.Ж. Варбот. Москва: Наука, 1974–2021. Вып. 1–42.