СКЛАДНІ НАЙМЕНУВАННЯ У ПРОЗОВИХ ТВОРАХ ОКСАНИ ЗАБУЖКО

БАБІЙ Ірина Михайлівна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та славістики,
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка;
вул. Максима Кривоноса, 2, м. Тернопіль, 46027;
e-mail: iryna.babiy@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-1568-7920

Рубрика: «Це текст не мій – це, як в танці повільнім, Зміна фігур, і правил, і норм…» (мовотворчість Оксани Забужко)
Мова статті: українська

Анотація
У статті представлено основний склад і стилістичні функції композитної лексики в прозових творах Оксани Забужко. Проаналізовано семантику, структуру й текстове навантаження складних іменників, прикметників, дієслів і прислівників. Визначено, що в проаналізованих текстах переважають групи складних прикметників та іменників. Продуктивні способи творення складних слів – осново- і словоскладання. З’ясовано, що більшість виявлених композитів є індивідуально-авторськими, мають виразне стилістичне забарвлення.
Ключові слова: складне слово, складний іменник, складний прикметник, композит, спосіб творення, основоскладання, експресивність.

Література
Забужко О.С. Після третього дзвінка вхід до зали забороняється. Оповідання та повісті. Київ: Вид. дім «Комора», 2017.
Клименко Н.Ф. Вибрані праці. Київ: Вид. дім Дмитра Бураго, 2014.
Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. Київ: Наукова думка, 1984.
Романенко О.В. Оксана Забужко. Історія української літератури ХХ – поч. ХХІ ст.: у 3 т. Київ: Вид. центр «Академія», 2017. Т. 3. С. 281–294.
Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара. Київ: Наукова думка, 1991.