Анотація: АКАДЕМІКИ-ЛІТЕРАТОРИ – КУЛЬТУРОТВОРЦІ ТА МОВОТВОРЦІ

УДК 811.161.2

МЕХ Наталія Олександрівна,

доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України,

вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001

Е-mail: mno_logos@ukr.net

https://orcid.org/0000-0002-5846-505X

АКАДЕМІКИ-ЛІТЕРАТОРИ –
КУЛЬТУРОТВОРЦІ ТА МОВОТВОРЦІ

Рубрика: До 100-річчя Національної академії наук України

Мова статті: українська

Анотація: У контексті 100-ччя НАН України нам видається потрібним звернути особливу увагу на мовотворчість академіків-літераторів Павла Тичини, Максима Рильського, Олеся Гончара, Михайла Стельмаха. Вони жили і творили в дуже непростий для українства час, проте змогли сказати своєю творчістю так багато… Змогли сказати те, що вплинуло на формування прийдешніх поколінь… Кожен про своє… Але так, що їх почули…

Академіки-літератори є культуротворцями та мовотворцями. Вони давали та продовжують давати можливість науковій та культурній спільноті розширювати горизонти свого пізнання і, водночас, спонукали та продовжують спонукати своєю науковою та літературною творчістю до занурення у глибини нашої історії та культури.

Ключові слова: Національна академія наук України, цінності, академіки-літератори, культуротворці, мовотворці, культура, художня література.

Бокий І. Тяжке, але праведне щастя. Високоліття: Олесю Гончару 75: Зб. матеріалів. Київ: Укр. Письменник, 1993. 214 с.

Гончар О. Вибрані твори: У 4 т. Т. 1. Київ: Сакцент Плюс, 2005. 544 с.

Дузь І. М. В серці моїм… Худож.-докум. нариси. Одеса: Маяк, 1988. 192 с.

Калліст (Уер), єпископ. Внутрішнє царство. Київ: ДУХ і ЛІТЕРА, 2003. 256 с.

Кононенко Т. П. Народно-звичаєві обрії філософії Г. Сковороди. Філософія України. Вступ до методології українознавства. Київ: Наук.-дослід. ін.-т українознавства, 2008. 174 с.

Наш Михайло Стельмах: Літературно-критичні статті, етюди, есе. Упоряд. І. М. Дузь., І. Є. Кравченко. Київ: Рад. Письменник, 1982. 367 с.

Погрібний А. Сонцекларнетні карби віку. Тичина П. Вибрані твори: у 2 т. Київ: «Українська енциклопедія», 2011. Т. 1. С. 5 – 41.

Про Павла Тичину: статті, нариси, спогади. Київ: Рад. письменник, 1976. 291 с.

Рильський М. Т. Твори: В 20 т. Київ, 1983 – 1990.

Сверстюк Є. Світлі голоси життя. Київ: ТОВ «Видавництво “КЛІО”», 2015. 768 с.

Стельмах М. П. Твори: В 7 т. Т. 6. Київ: Дніпро, 1983. 606 с.

Тичина П. Г. Зібрання творів: у 12 т. Київ: Наук. думка, 1983 – 1990. Т. 11. Щоденникові і літературно-мистецькі записи. Підготовчі матеріали. 1988. 549 с.

Щербак Ю. «Собор душі людської». Високоліття: Олесю Гончару 75: Зб. матеріалів. Київ: Укр. письменник, 1993. 214 с.