Анотація: КОНТРАСТ ЯК ОЗНАКА ІДІОЛЕКТУ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

УДК 811.161.2’42:821.161.2’6.09 (092)

БОЙКО Надія Іванівна,

доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

вул. Графська, 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

E-mail: ndu@ndu.edu.ua

КОНТРАСТ ЯК ОЗНАКА ІДІОЛЕКТУ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА

Рубрика: Слово в художньому творі

Мова статті: українська

Анотація: У статті схарактеризовано контраст як ознаку мовотворчості Євгена Маланюка та як засіб експресивізації  ідіолекту автора. Встановлено, що контраст у поетичній мові митця об’єктивований трьома групами концептуальних бінарних опозицій (універсальними, філософсько-культурними, індивідуально-авторськими), кожна з яких по-різному наповнена особистісними семантичними планами, розмаїтою палітрою суб’єктивних інтенцій автора. Домінування контрастивної семантики забезпечують узуально та контекстуально антонімовані лексичні та фразеологічні одиниці, репрезентовані різними лексико-семантичними, лексико-граматичними, фраземними контрастивами й оказіональними контрактивними асоціативами. Контрастивна семантика в ідіолекті автора моделюється на ґрунті емотивно-аксіологічних значеннєвих планів лексем і фразем, постає потужним і самобутнім засобом експресивізації художньо-поетичних текстів митця.

Ключові слова: контраст, Євген Маланюк, ідіолект, бінарні опозиції, антитеза, оксиморон, експресивізація, лексична семантика, значеннєвий план, контекст, семантична структура.

Андреева Г. В. Актуализация категории противоположности в художественном тексте. Актуальные проблемы стилистики декодирования, теория интертекстуальности, в семантике слова и высказывания. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 1998. С. 10 – 17.

Гриня Н. О. Контраст у тексті і дискурсі. Актуальні проблеми романо-германської філології та прикладної лінгвістики: наук. журн. Чернівці: Родовід, 2014. С. 20 – 29.

Єрмоленко С. Я. Епітет як ознака індивідуального стилю Павла Тичини і Євгена Маланюка. Мовотворчість Павла Тичини у дзеркалі третього тисячоліття: зб. наук. праць. Рівне – Острог, 2011. С. 12 – 22.

Каменська Н. П. «…без тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщина німа!» (ностальгійна лірика Є. Маланюка). Філологічні науки: Зб. наук. праць. Суми: СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2008. С. 195 – 202.

Куценко Л. Dominus Маланюк: тло і постать. Київ: Вид. центр «Просвіта», 2002. 368 с.

Маланюк Є. Поезії. Київ: Український письменник, 1992. 318 с.

Мельник Г. І. Функції антропонімів у збірці Євгена Маланюка «Стилет і стилос». Записки з ономастики. Одеса: Астропринт, 2003. Вип. 7. С. 57 – 62.

Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля – Київ, 2010. 844 с.

Семенець О. О. Лінгвістична синергетика ідіолекту Євгена Маланюка: автореф. дис. … доктора філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». Київ, 2005. 36 с.

Сюта Г. Мовотворчість Нью-Йоркської групи в українському поетичному дискурсі. Культура слова. 2010. Вип. 72. С. 42 – 47.

Тараненко О. О. Оксиморон. Українська мова. Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. та ін. Київ: «Укр. енцикл.», 2007. С. 452 – 453.

Тищенко О. М. Метафора Євгена Маланюка (семантико-функціональний аспект). Київ, 2004. 144 с.