КРАВЕЦЬ Лариса Вікторівна,
доктор філологічних наук, професор, кафедра філології, Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ, площа Кошута, 6, м. Берегове, Закарпатська обл., 90200
E-mail: lara.kravets@gmail.com
ORCID: https://orcid.org//0000-0002-5486-0642
Рубрика: Мова поезії: перегук поколінь
Мова статті: українська
Анотація
Метафори природи у творчості українських поетів М. Рильського і Л. Костенко – це маркер індивідуального стилю, засіб вираження ключових художніх ідей та показник динаміки образної мови.
Найчастіше метафоричне вираження в поетичних текстах обох митців мають традиційні для лірики образи природи. Більшість із цих метафор відображають красу і досконалість навколишнього світу та корелюють із концептами час, історія, пам’ять, воля, свобода.
Метафори природи обох митців характеризуються синтезом інтелектуалізму й емоційності. Вони оригінальні і водночас зберігають зв’язок з традицією, виявляють ознаки певного художнього стилю (романтизм, класицизм, реалізм). Динаміка метафор природи виявляється в асоціативному і семантико-граматичному ускладненні їхньої структури та розширенні функцій.
Ключові слова: метафора природи, поетичний текст, концепт, індивідуальний стиль, динаміка мовомислення.
Література
1. Єрмоленко С. Я. Висока естетика поетичного словника Ліни Костенко. Культура слова. 2010. Вип. 73.
2. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності: (стилістика та культура мови). Київ: Довіра, 1999.
3. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Київ: Смолоскип, 2010.