• info@ks.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044) 278-42-81
  • Print ISSN 0201-419Х
  • e-ISSN 2708-9827
» Випуски збірника » 2019 » Збірник «Культура слова» - №91, 2019 » Анотація: І ВЕСЕЛО, І ТАК НЕ СКУЧНО, НА ВЕЛИКОДНІХ ЯК СВЯТКАХ (НАЦІОНАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ СЛОВА: КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ШЕВЧЕНКО – КУЛІШ)

Анотація: І ВЕСЕЛО, І ТАК НЕ СКУЧНО, НА ВЕЛИКОДНІХ ЯК СВЯТКАХ (НАЦІОНАЛЬНА ПАМ’ЯТЬ СЛОВА: КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – ШЕВЧЕНКО – КУЛІШ)

ORCID: https://orcid.org/0000-00029916-4915

ЄРМОЛЕНКО Світлана Яківна,
доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України,
вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001;
Е-mail: svitlana.yermolenko@gmail.com

Анотація

У статті вперше в українському мовознавстві проведено зіставлення художніх (поетичних) і науково-публіцистичних творів, у яких засвідчено слова-символи української національної культури – Великдень, крашанка. Зауважено, що ці слова-поняття є виразниками національної пам’яті, яка закарбована в текстах, словниках, у поколіннях людей, у національно-культурній свідомості народу. Вихідним стало положення, що пам’ять – психологічна категорія, притаманна художньому тексту. Вона по-різному оприявлюється в поетичних і прозових творах і виявляє специфічні ознаки тексто- і смислотворення в тих текстах. Оскільки кожний текст твориться в певному стилі, конкретному жанрі, то форми вияву змістових одиниць пам’яті зазнають текстово-стильової, а також індивідуально-стильової трансформації. Йдеться не лише про особливості асоціативного мислення суб’єктів, що творять текст, а й про типові лексико-граматичні й текстові засоби експлікації понять національної культури.

Письменники І. Котляревський, Т. Шевченко та П. Куліш, відчуваючи символізм етнокультурних лексем, наповнили їх конкретно-чуттєвим сприйняттям святкового і буденного, а також суспільно-культурним змістом. Національна пам’ять цих слів – потенціал самопізнання. У різних жанрово-стильових текстах української літературної мови простежено сталість антитез «високе і знижене», «веселе і сумне», «ліричне і трагічне», які пов’язані зі словами-символи Великдень, крашанка. Великдень в оцінці письменників – це не тільки щорічне християнське свято, а й ідеалема життя українського народу.

Ключові слова: етнокультурна лексема, національна пам’ять слова, слово-символ, мовомислення, семантика.

 

Бойко-Блохин Ю. Великий класик української літератури П. О. Куліш. Передмова В. Коптілова. НТШ. Осередок у Мюнхені. Мюнхен-Чернівці, 1997.

Великодні ігри з крашанками. URL: https://mala.storinka.org/ великодні-ігри-крашанки.html (останнє звернення: 06.12.2019).

Європейський словник філософій: Лексикон неперекладностей. Том перший. Київ: ДУХ I ЛIТЕРА, 2009.

Єрмоленко С. Я. Мова і українознавчий світогляд. Київ: НДІУ МОН України, 2007.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006.

Куліш П. Зазивний лист до української інтелігенції. Твори: у 2 т. (С. 400 – 412). Київ: Наукова думка, 1998. Т. 1.

Куліш П. Крашанка. Русинам і Полякам на Великдень 1882 року. 2-ге вид. Львів: Наукове т-во ім. Шевченка, 1882.

Шевчук В. «Енеїда» І. Котляревського в системі літератури українського бароко. Дивослово. 1998. № 2. С. 5 – 9.

Шевчук В. «Енеїда» І. Котляревського в системі літератури українського бароко. Дивослово. 1998. № 3. С. 6 – 10.