• info@ks.iul-nasu.org.ua
  • +38 (044) 278-42-81
  • Print ISSN 0201-419Х
  • e-ISSN 2708-9827
» Випуски збірника » 2020 » Збірник «Культура слова» - №92, 2020 » МОВНИЙ ОБРАЗ ВЕЛИКОДНЯ В ЕПІСТОЛЯРНИХ ТЕКСТАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ЇЇ РОДИНИ

МОВНИЙ ОБРАЗ ВЕЛИКОДНЯ В ЕПІСТОЛЯРНИХ ТЕКСТАХ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ЇЇ РОДИНИ

Збірник «Культура слова» – №92, 2020
УДК 821.161.2’05-6Українка.08

БОГДАН Світлана Калениківна,
кандидат філологічних наук,професор, завідувач кафедри історії та культури української мови Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки просп. Волі, 13, м. Луцьк, 43025
E-mail: bohdan-s@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-4831-2770

Рубрика: з історії культури та писемності

Мова статті: українська

Анотація
У статті здійснено спробу конструювання мовного образу найважливішого свята християн – Великодня – в епістолярних текстах Лесі Українки та її найближчої родини – батьків (Ольги Драгоманової-Косач, Петра Косача) і братів-сестер. Встановлено визначальність цієї лексеми в слововжитку Косачів-Драгоманових. Варіантні найменування цього геортоніма мають факультативне використання в мовленні окремих членів родини й тому їх можна кваліфікувати як індивідуально увиразнені. Зокрема зафіксовано регулярне вживання діалектного найменування Паска в епістолярній комунікації брата Лесі Українки – Михайла, Пасхи – в індивідуальному мовленні батька, Петра Антоновича. Встановлено, що функціонування варіанта Пасха в епістолярії Лесі Українки мотивоване фактором адресата. Визначено основні функції цього геортоніма: хрононопійна та етикетна. Окреслено домінувальні номінації, що стосуються Великодніх святкувань, – писанка, крашанки, паска. З’ясовано особливості святочних пригощань тих етносів, посеред яких доводилося бути в ці дні Лесі Українці та Михайлові Косачу.

Ключові слова: Великдень, геортонім, епістолярний текст, варіант.

Література
1. Богдан С. «Рокові» свята в епістолярних текстах Лесі Українки: Різдво. Культура слова. 2019. Вип. 90. С. 176–189.
2. Бочарова І. В. Лексико-семантичні та граматичні параметри назв релігійних свят у сучасній українській мові: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.02.01. Київ, 1999. 17 с.
3. Бочарова І. В. Геортоніми як темпоральні синтаксеми. Система і структура східнослов’янських мов: зб. наук. праць / редкол.: В. І. Гончаров (відп. ред.) та ін. Київ: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. Вип. 3. С. 3–9.
4. Бочарова І. В., Червінська Л. М. Геортоніми-мультитемпори як база утворення партитивних геортонімів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 9: Сучасні тенденції розвитку мов. 2015. №. 12. С. 10–17.
5. Бугакова Н. Б. К вопросу об индивидуально-авторской специфике лексической объективации религиозных концептов в романе И. С. Шмелева «Лето Господне» (на примере концепта «Пасха»). Актуальные вопросы современной филологии и журналистики. 2013. №11. С. 109–113.
6. Космеда Т. А., Плотнікова Н. В. Лінгвоконцептологія: мікроконцептосфера Святки в українському мовному просторі [текст]: монографія. Львів: ПАІС, 2010. 408 с.
7. Скрипка Т. Великодні листівки Косачів. День. 2020. 18 квітня.