» Випуски збірника » 2020 » Збірник «Культура слова» - №92, 2020 » СОНЕТНИЙ ВІРШ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО: СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА І МОВНО-ОБРАЗНА ОРГАНІЗАЦІЯ

СОНЕТНИЙ ВІРШ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО: СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНА І МОВНО-ОБРАЗНА ОРГАНІЗАЦІЯ

Збірник «Культура слова» – №92, 2020

DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.92.5

УДК 81’38

МОЙСІЄНКО Анатолій Кирилович,
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри сучасної української мови української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології Київського національного університету імені Т. Шевченка; бульв. Т. Шевченка, 14, ауд. 95, м. Київ, 01601;
E-mail: anmoj@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7856-2746

Рубрика: Мова поезії: перегук поколінь
Мова статті: українська

Анотація
Стаття присвячена опису динамічної системи та засобів її композиційно-образного творення в сонетних текстах Максима Рильського. Системна організація сонетного вірша Максима Рильського характеризується динамікою образного творення, що започатковується вже в першому катрені і, як правило, зберігає «лінію підйому» в другому катрені, щоб синтезою-розв’язкою відлунитися в заключних терцетах. У ряді текстів поета знаходить широке відбиття ідея внутрішньої конфліктності на стику двох катренів, проголошена свого часу у програмовому сонеті Івана Франка, хоч антитезний злам може відбуватися не лише на межі першого і другого катренів, започатковуватися протиставним сполучником, підсилювальною часткою (нерідко корелятом до них у першій частині виступає прислівник ще). Динамізації художньої структури сприяє текстова наскрізність повторюваних елементів на різних рівнях.

Ключові слова: Максим Рильський, текст, сонет, динаміка, повтор, антитезний злам, композиція.

Література
1. Агеєва В. Мистецтво рівноваги. Максим Рильський на тлі епохи. Київ: Книга, 2012. 392 с.
2. Бехер И.-Р. О литературе и искусстве. Москва: Худ. лит, 1981. 521 с.
3. Ільницький М. Дмитро Павличко: Нарис творчості. Київ: Дніпро, 1985. 189 с.
4. Квятковский А. Поэтический словарь. Москва: Сов. энцикл., 1966. 376 с.
5. Костенко Н. Максим Рыльский – мастер украинского классического стиха. Київ: Вища школа,1988. 200 с.
6. Крижанівський С. Максим Рильський. Київ: Вища школа. 1985. 125 с.
7. Лавріненко Ю. Лірика і ліричний епос Максима Рильського // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. Кн. 3. Київ: Аконіт, 2001. С. 644 ─ 649.
8. Мойсієнко А. Кореферентні номінації в сонетних текстах Максима Рильського // Дивослово. 2020. № 1. С. 31-33.
9. Мороз О.Н. Етюди про сонет. Київ: Дніпро, 1973. 72 с.
10. Науменко Н. Концепти життя і творчості поета в сонетній жанрострофі // Питання літературознавства. Наук. зб. Вип. 90. Чернівці, 2014. С. 144 ─ 155.
11. Никанорова О. В мені землі моєї кров // Вітчизна. 1981. № 6. С. 159-170.
12. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського (1910 ─ 1941). Київ: Наук. думка, 1980. 408 с.
13. Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського: Кн. 2. 1941 — 1964. Київ: Інтел, 1993. 270 с.
14. Павличко Д. Сонети Максима Рильського / Д. Павличко. Літературознавство. Критика: [у 2 т.]. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2007. Т. 1. Українська література. С. 278-302.
15. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Т. 4. Київ: Наук. думка, 1984. 424с.
16. Рильський М. Зібрання творів у двадцяти томах. Т. 13. Київ: Наук. думка, 1986. 624 с.
17. Сіробаба М. Жанрово-строфічні модифікації українського сонета. Слов’янськ, 2013. 167 с.
18. Скиба Т. В. Канонічні строфічні форми в ранній поетичній творчості Максима Рильського // Літературознавчі студії. Вип. 43. Ч. 2. Київ: ВПЦ “Київський університет», 2015. С. 229 ─ 237.