АНТРОПОНІМИ З ОСНОВОЮ ЖИД- У СЛОВ’ЯНСЬКОМУ МОВНОМУ ПРОСТОРІ: АРЕАЛ, СТРУКТУРА, ЕТИМОЛОГІЯ

ВЕРБИЧ Святослав Олексійович,
доктор філологічних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник, відділ історії української мови та ономастики, Інститут української мови НАН України;
вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ, Україна;
е-mail: sviatoverb@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4671-1898

Рубрика: З історії української культури та писемності
Мова статті: українська

Анотація
Статтю присвячено структурно-семантичному дослідженню власних особових назв із основою Жид-, відзначених у різних слов’янських іменникáх. Серед них наявні, зокрема, антропоніми з основою Жид-, яку пов’язують з етнонімом жид ‘єврей’, поширеним у всіх слов’янських мовах. Утім частина власних особових назв із основою Жид- має іншу природу, що, наприклад, сягає дієслівного кореня жид- ‹ жидати ‘чекати’ або нечленного прикметника жид ‹ псл. *židъ(jь) ‘рідкий’. На основі системного лінгвістичного аналізу всіх складників слов’янського іменникá з основою Жид- здійснено розмежування таких омонімійних антропонімів.
Ключові слова: антропонім, двоосновні імена, етнонім жид, прізвиська, прізвища, слов’янський антропонімікон.

Література
Габорак М.М. Прізвища Галицької Гуцульщини. Етимологічний словник. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2019.
Гумецька Л.Л. Ономастичний компонент -ят- в українській мові. Слов’янське мовознавство. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. Вип. 4. С. 17–32.
Історія української мови. Фонетика. Відп. ред. В.В. Німчук. Київ: Наукова думка, 1979.
Кравченко Л.О. Українська ономастика: антропоніміка: навч. посіб. Київ: Знання, 2014.
Пахомова С. Онімійна номінація в діахронії. Пряшів, 2019.
Петріца Н.М. Ідентифікаційні можливості однолексемних антропонімів у чеських писемних пам’ятках догуситського періоду. Студії з ономастики та етимології. 2011–2012. Відп. ред. О.П. Карпенко, В.П. Шульгач. Київ, 2012. С. 200–212.
Скорук І.Д. Історична антропонімія м. Луцька з точки зору її походження. Ономастика та етимологія: зб. наук. праць на честь 65-річчя І.М. Желєзняк. Київ, 1997. С. 217–223.
Топоров В.Н. Праславянская культура в зеркале собственных имен (элемент *mir-). История, культура, этнография и фольклор славянских народов: ХІ Международный съезд славистов: Доклады рос. делегации. Москва: Наука, 1993. С. 3–119.
Худаш М.Л., Демчук М.О. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення). Київ: Наукова думка, 1991.
Худаш М.Л. Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від слов’янських автохтонних відкомпозитних скорочених особових власних імен). Київ: Наукова думка, 1995.
Чучка П.П. Слов’янські особові імена українців. Історико-етимологічний словник. Ужгород: Lira, 2011.
Шульгач В.П. Нариси з праслов’янської антропонімії. Київ, 2015. Ч. ІІ.
Шульгач В.П. Нариси з праслов’янської антропонімії. Київ, 2022. Ч. VІІ.
Brozović-Rončević D. O razgraničenju toponima s dočetkom -aj, -aja od apelativa s etimološkim sufiksima -(j)aj, -(j)aja. Folia onomastica Croatica. Zagreb, 1994. Knj. 3. S. 17–22.
Fischer R.E. Die Ortsnamen der Zauche. Weimar, 1967.
Hosák L., Šrámek R. Místní jména Moravě a ve Slezsku. Praha, 1970. D. 1; 1980. D. 2.
Milewski T. O pochodzeniu słowiańskich imion złożonych. Teoria, typologia i historia języka. Kraków, 1993. S. 226–237.

Умовні скорочення
Аркушин – Словник прізвищ північно-західної України та суміжних земель. Упоряд., вступ. ст. та редагування Г.Л. Аркушина. Луцьк: Вежа-Друк, 2013.
Веселовский – Веселовский С.Б. Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища и фамилии. Москва: Наука, 1974.
Грінченко – Словарь української мови. Упоряд. з дод. власн. матеріалу Б.Д. Грінченко; надрук. з вид. 1907–1909 рр. Київ: Вид-во АН УРСР, 1958. Т. 1–4.
Гнатишак – Гнатишак Ю. Слова з Болехова. Співавт.-лексикографи О. Сімович, Н. Хобзей, Т. Ястремська. Львів, 2017.
ГСБМ – Гістарычны слоўнік беларускай мови. Рэд. А. Жураўскі, А. Булыка. Мінск: Навука і тэхніка, 1982–2017. Вып. 1–37.
ЕСУМ – Етимологічний словник української мови: У 7 т. За ред. О.С. Мельничука. Київ: Наукова думка, 1982–2012. Т. 1–6–.
Заимов – Заимов Й. Български именник. София: БАН, 1988.
Илчев – Илчев С. Речник на личните и фамилните имена у българите. София: БАН, 1969.
Ковальчук – Реєстр Війська Запорозького 1649 року (алфавітний покажчик прізвищ). Упоряд. к. істор. н. В.Ф. Ковальчук. 2-ге вид., випр. і доп. Київ: Ліра-К, 2014.
Морошкин – Морошкин М. Славянский именослов или собрание славянских личных имен в алфавитном порядке. СПб., 1867.
МСПГ – Матеріали до словника подільського говору. Упоряд. І.В. Гороф’янюк. Вінниця: ТОВ «Твори», 2021.
Редько – Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ: у 2-х т. Львів: НТШ, 2007.
СБГ – Словник буковинських говірок. За заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005.
СЗГ – Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок. А–Я. Вид. 2-ге, переробл., випр. і доп. Луцьк, 2016.
СП – Словник прізвищ: практичний словозмінно-орфографічний (на матеріалі Чернівеччини). Уклад.: Н.Д. Бабич, Н.С. Колесник, К.М. Лук’янюк (гол. ред.) та ін. Чернівці: Букрек, 2002.
Срезневский – Срезневский И.И. Матеріалы словаря древне-русского языка по письменнымъ памятникамъ. Санктпетербургъ: Типографія Императорской Академии Наук, 1893–1912. Т. 1–3.
СРНГ – Словарь русских народных говоров. Под ред. Ф.П. Филина, Ф.П. Сороколетова, С.А. Мызникова. Москва; Ленинград; Санкт-Петербург: Наука, 1966–2021. Вып. 1–52.
ССГ – Словник східнослобожанських говірок. За заг. ред. К.Д. Глуховцевої, В.В. Лєснової. Вид. 2, зі змін. і допов. Київ: Талком, 2021.
ССУМ – Словник староукраїнської мови XIV–XVI століть. Ред. кол. Д.Г. Гринчишин, Л.Л. Гумецька (голова), І.М. Керницький. Київ: Наукова думка, 1977–1978. Т. 1–2.
СУМ XVI–XVII – Словник української мови XVI – першої половини XVII ст.: У 28 вип. Ред. кол. Д. Гринчишин, У. Єдлінська, Я. Закревська та ін. Львів, 1994–2017. Вип. 1–17.
Трійняк – Трійняк І.І. Словник українських імен. Київ: Довіра, 2005.
Тупиков – Тупиковъ Н.М. Словарь древне-русскихъ личныхъ собственныхъ именъ. С.-Петербургъ: Типографія Н.Н. Скороходова, 1903.
Унбегаун – Унбегаун Б. Русские фамилии. Перевод с англ. Л.В. Куркиной, В.П. Нерознака, Е.Р. Сквайрс; общ. ред. Б.А. Успенского. Москва: Прогресс, 1989.
Черных – Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка: в 2 т. Москва: Русский язык, 1993.
Чучка – Чучка П.П. Прізвища закарпатських українців: Історико-етимологічний словник. Львів: Світ, 2005.
ЭСБМ – Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. Гал. рэд. В.У. Мартынаў, Г.А. Цыхун. Мінск: Навука і тэхніка, 1978–2017. Т. 1–14.
ЭССЯ – Этимологический словарь славянских языков: Праславянский лексический фонд. Под ред. О.Н. Трубачева, А.Ф. Журавлева, Ж.Ж. Варбот. Москва: Наука, 1974–2018. Вып. 1–41.
Beneš – Beneš J. O českých příjmeních. Rejstřiky. Sest. V. Doležalová. Praha, 1970.
Bezlaj – Bezlaj F. Etimološki slovar slovenskega jezika. Ljubljana: Slovenska akadémia znanosti in umetnosti, 1977–2007. Knj. I–V.
Leksik – Leksik prezimena Socijalističke Republike Hrvatske. V. Putanec, V. Šimunović. Zagreb: Institut za jezik, 1976.
Machek – Machek V. Etymologický slovník jazyka českého a slovenského. Praha: Nakl. Československé Akademie věd, 1971.
Rymut – Rymut K. Nazwiska polaków. Słownik historyczno-etymologiczny. Kraków: Wyd-wo Instytutu języka polskiego PAN, 1999–2001. T. I–II.
SSNO – Słownik staropolskich nazw osobowych. Pod red. W. Taszyckiego. Wrocław: Wyd-wo PAN, 1965–1985. T. I–VII.