ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНІСТЬ У ПОЕТИЧНІЙ МОВОТВОРЧОСТІ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО

ПАЛАШ Альона Олегівна,
аспірантка відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: palash706@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5283-9906

Рубрика: мова поезії: перегук поколінь

Мова статті: українська

Анотація
У статті запропоновано дослідження особливостей реалізації інтертекстуальності в поезіях Максима Рильського; простежено визначення поняття «інтертекст» у широкому та вузькому розумінні; схарактеризовано класифікацію інтертекстуальності Ж. Женнет.
Здійснено аналіз міжтекстових зв’язках, спостережених у мовотворчості Максима Рильського. Диференційовано та описано такі різновиди інтертекстуальних компонентів, як цитата, алюзія, натяк, жанровий зв’язок текстів, посилання на власний передтекст (самоцитація, самоповтор).
Вияви інтертекстуальності відзначено і на внутрішньотекстовому рівні, і в епітекстових позиціях (заголовок, епіграф).

Ключові слова: інтертекстуальність, паратекстуальність, метатекстуальність, архітекстуальність, алюзії, цитати, епіграф.

Література
1. Барт Р. От произведения к тексту. Избранные работы: Семиотика. Поэтика. Москва: Прогресс, 1989.
2. Бахтин М. М. Теория романа. Москва: Языки славянских культур, 2012. Т. 3 (1930-1961 гг.).
3. Єщенко Т.А. Лінгвістичний аналіз тексту. Київ: Академія, 2009.
4. Інтертекстуальність та інтермедіальність: в просторі української мови, літератури та культури. Оломоуць, 2018.
5. Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности. Москва: Изд-во ЛКИ, 2008.
6. Рильський М. Зібрання творів: у 20-ти томах. Київ: Наукова думка, 1983. Т. ІV: Поезії (1949-1964).
7. Рильський М. Марина. Зібрання творів: у 12 т. Т.2 Київ: Наукова думка, 1983. С. 67–160.
8. Стилистический энциклопедический словарь русского языка. Москва: ФЛИНТА, 2011.
9. Сюта Г.М. Інтертекстуальність. Українська мова. Енциклопедія. Київ, 2007. С. 234.
10. Шевченко Т. Кобзар. Харків: Школа, 2002. 640 с.