СЕНЬКОВИЧ Ольга Романівна,
кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземних мов Національного університету «Львівська політехніка»,вул. С. Бандери 55, м. Львів, 79000
E-mail: olyak4me@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3895-1082
Рубрика: мова поезії: перегук поколінь
Мова статті: українська
Анотація
У статті запропоновано аналіз засобів лінгворепрезентації образів небесних світил сонце, місяць, зоря / зорі в поетичних текстах Б.-І. Антонича. Продемонстровано зони сумірності об’єктивної та індивідуально-авторської картин світу, а також співвіднесення поетичної (насамперед фольклорно-міфологічної) традиції та новаторства. Виявлено, що до продуктивних авторських моделей опису реалій сонце, місяць, зоря / зорі належать побутовизація, антропоморфізація та природоморфізація. Встановлено, що контекстуальні вживання назв небесних світил у поезії
Б.-І. Антонича здебільшого корелюють із прямим, номінативним значенням. Як носії культурно-естетичної інформації, назви небесних світил також часто переосмислюються, виформовують нові лексико-асоціативні зв’язки, викликані індивідуальним досвідом автора, його особистісними креативними та естетичними уподобаннями.
Ключові слова: мовостиль Б.-І. Антонича, поетичний текст, лінгворепрезентація, образи небесних світил, метафоризація, метафорична модель.
Література
1. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (Стилістика та культура мови). Київ, 1999.
2. Кравець Л. В. Динаміка метафори в українській поезії ХХ ст. Київ, 2012.
3. Маленко О. О. Лексико-семантична група «небо» в українській поезії. Харків, 1996.
4. Ставицька Л. Естетика слова в українській поезії 10-30 рр. ХХ ст. Київ, 2000. 154 с.
5. Сюта Г.М. Лінгвосвіт поезії авторів Нью-Йоркської групи. Київ, 2010.