МОВНО-ХУДОЖНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ РУБАЇ ДМИТРА ПАВЛИЧКА: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНИЙ ВИМІР

ТЄЛЄЖКІНА Олеся Олександрівна,
доктор філологічних наук, професор, професор кафедри психології, педагогіки і мовної підготовки,
Харківський національний університет ім. О.М. Бекетова;
вул. Маршала Бажанова, 17, м. Харків, 61002;
е-mail: o_tele_o@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2953-7368

Рубрика: «Я вірю в дух, що переходить в дух, Живе надійно в мислі, в плоті слова» (мовотворчість Дмитра Павличка)
Мова статті: українська

Анотація
У статті розглянуто стилістеми різного походження, що є засобами вияскравлення філософських смислів у рубаї Дмитра Павличка. Зроблено висновок, що органічним складником досліджуваних поетичних текстів виступають зображально-виражальні засоби фонічної (еквіфонія, метафонія) та лексико-граматичної природи (антитеза, оксиморон, градація, паралелізм, антанакласис, подвоєння, редиф, анадиплосис, поліптотон, анномінація, хіазм). Ці стилістичні фігури сприяють якнайвиразнішій структурно-композиційній та мовно-художній організації поетичного обширу рубаї митця.
Ключові слова: поетичний текст, рубаї, стилістема, стилістична фігура, зображально-виражальний засіб, структурно-композиційна організація, мовно-художня організація.

Література
Вовк А.В. Експресивний синтаксис у системі ідіостилю письменника (на матеріалі «Щоденників» О. Гончара): дис. … канд. філол. наук. Днiпро, 2020.
Данилюк Н. Мовна картина світу в поетичних текстах збірки Лесі Українки «На крилах пісень». Українське мовознавство. 2017. № 1(47). С. 63–78.
Єрмоленко С.Я. Лінгвософія поетичних текстів Лесі Українки. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 45. Т. 1. С. 23–25.
Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т. 2. Київ: ВЦ «Академія», 2007.
Космеда Т. Степан Руданський – майстер жанру співомовки: розбудова ігрової стилістики української мови. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2016. Vol. IV. P. 55–67.
Кравець Л. Концептуальна метафора в мові української поезії ХХ ст. Слов’янські мови: збірник наукових праць. 2018. № 1(13). С. 136–147.
Маленко О.О. Лінгво-естетична інтерпретація буття в українській поетичній мовотворчості (від фольклору до постмодерну). Харків: ХІФТ, 2010.
Мойсієнко А.К. Фонічний компонент у експресивній системі поетичного тексту. Мовознавство. 2018. № 4. С. 3–9.
Никанорова О. Поезії одвічна висота. Київ: Рад. письменник, 1996.
Оліщук Р.Л., Макар І.С. Конструкції з повторами у мові роману Лонга «Дафніс і Хлоя». Studia linguistica: збірник наукових праць КНУ ім. Тараса Шевченка. 2011. Вип. 5. Ч. 2. С. 49–56.
Павличко Д. Твори. Том 2: Поезія 1989–2000. Київ: Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2010. С. 276–328.
Рабчук І. Апозитивна синтаксема як виразник тропеїчних значень у художньому тексті. Studia Ukrainica Posnaniensia. 2020. Vol. VIIІ/2. P. 57–69.
Hermann-Ruess A. Emotionale Rhetorik: Mit Worten begeistern, beeindrucken, berühren. Offenbach: GABAL Verlag GmbH, 2014.
Mejer R.M. Deutsche Stilistik. Paderborn: Salzwasser Verlag, 2013.