СЕРДЕГА Руслан Леонідович,
кандидат філологічних наук, доцент, докторант кафедри українознавства і лінгводидактики,
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди;
вул. Валентинівська, 2, Харків, 61168;
e-mail: ruslan.serdega@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-7064-4547
Рубрика: З історії української культури та писемності
Мова статті: українська
Анотація
У статті представлено дослідження назв надприродних істот – персонажів українських народних соціально-побутових казок. Визначено семантико-функціональні особливості назв ірреальних персонажів і ймовірних міфонімів, звернено увагу на їх міфопоетичну генетику. Відзначено, що аналізовані назви стосуються й активних персонажів, що беруть безпосередню участь у дії твору, і тих, які перебувають поза дієвим планом казки.
Констатовано, що ономастикон української соціально-побутової казки поєднує і назви міфологічних істот, і найменування надприродних істот, пов’язаних із християнством. Також у соціально-побутових казках діють персонажі реально-ірреального типу (Правда, Неправда), основу яких становлять поняття реальної дійсності, що за певних обставин (за умови активної участі в подіях твору, виконанню дій, властивих людині) зазнають антропоморфізації, а в інших випадках залишаються абстрактними узагальнювальними поняттями. З’ясовано, що зафіксовані в текстах соціально-побутових казок назви міфічних істот часто виступають не прямою назвою міфічної істоти, а складником лайки, стійкого виразу або вільного словосполучення, що підпорядковано досягненню комічного ефекту.
Ключові слова: українська народна казка, соціально-побутова казка, ймовірний міфонім, назва ірреального персонажа, теонім, агіонім.
Література
Бріцина О.Ю. Світ мрій і сподівань. Соціально-побутова казка. Упоряд. О.Ю. Бріцина. Київ: Дніпро, 1987. С. 5–16.
Войтович В.В. Українська міфологія. Київ: Либідь, 2005.
Жайворонок В.В. Знаки української етнокультури: словник-довідник. Київ: Довіра, 2006.
Зубов М.І. Кілька етимологічних зауважень до назв слов’янських міфологічних персонажів. Мовознавство. 2010. № 2–3. С. 113–123.
Курушина М.А. Мовно-культурна специфіка онімів українських чарівних казок. Studia Linguistica. 2012. Вип. 6(2). С. 61–67.
Порпуліт О.О. Міфонімічний простір чарівної казки: безумовні та ймовірні міфоніми. Записки з ономастики: зб. наук. праць. 1999. Вип. 1. С. 70–78.
Тиховська О.М. Система персонажів чарівних казок Закарпаття: психоаналітичний аспект: автореф. дис. … канд. філол. наук. Львів, 2009.
Умовні скорочення
СПК – Соціально-побутова казка. Упоряд. О. Бріцина. Київ: Дніпро, 1987.
СУМ – Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970–1980.