ЧИТАЧ-ДОСЛІДНИК ЯК ГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ СУБ’ЄКТ

ФІЛОН Микола Іванович,
кандидат філологічних наук, завідувач кафедри української мови, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. вул. Н. Ужвій, буд.100, кв. 100, м. Харків. 61195.
E-mail: f.mikola@ukr.net
ORCID https://orcid.org/0000-0003-0503-2637

Рубрика: теорія та історія лінгвостилістики

Мова статті: українська

Анотація
У статті розглянуто одне з базових понять філологічної герменевтики, яким є герменевтичний суб’єкт. Діалогічна природа герменевтики актуалізує необхідність теоретичного обґрунтування специфіки герменевтичного суб’єкта, що покликане «відновити» порушену в процесі метаморфоз європейської гуманітарної думки тріаду «автор – текст – читач». Схарактеризовано відмінні риси герменевтичного суб’єкта, акцентовано його буттєво-пізнавальну цілісність, що є неодмінною умовою художньої комунікації через здійснення синкретичного пізнання художнього тексту, висвітлено особливості репрезентації модусу існування мови в структурі лінгвокультурної свідомості герменевтичного суб’єкта.

Ключові слова: філологічна герменевтика, герменевтичний суб’єкт, художній текст, читач, дослідник, мова, свідомість, інтенційність, слово, значення.

Література
1. Бахтин М. М. К эстетике слова. Контекст 1973. Литературно-критические исследования. Москва: Наука,1974. С. 258 – 280.
2. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. Москва: Худож. лит., 1975. 504 с.
3. Зубрицька М. Homo legens: читання як соціокультурний феномен. Львів: Літопис, 2004. 352 с.
4. СУМ – Словник української мови: [в 11 т.]. Pед. кол.: І. К. Білодід (гол.) та ін. АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Наук. думка, 1971. Т. V: Н – О. 840 с.
5. Михайлов А. В. Избранное. Историческая поэтика и герменевтика. Санкт-Петербург: Издательство Санкт-Петербургского университета, 2006. 560 с.