УДК 811.161
ПАЛАШ Альона Олегівна,
аспірантка відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови НАН України, вул. М. Грушевського, 4, м. Київ, 01001
Е-mail: palash706@gmail.com
ORCID: 0000-0001-5283-9906
Анотація
У статті здійснено лінгвокультурологічний аналіз концепту «Київ» у поезії М. Зерова; простежено формування ознак поетичного концепту; з’ясовано особливості індивідуально-авторського опису Києва.
Зосереджено увагу на контекстуально-семантичній структурі лексеми Київ у сонетах М. Зерова як чільного представника неокласиків. Визначено й проаналізовано лексико-семантичні варіанти (ЛСВ) лексеми Київ: 1) місто; 2) держава; 3) державна влада; 4) жителі міста. Досліджено периферійні зони однойменного концепту, у яких наявні когнітивні коди, що конкретизують образ Києва. Схарактеризовано хронотоп Києва, який означений реальними часовими проміжками. Протиставлення описів Києва у часових площинах минулого і сучасного зумовлене тим, що сучасність поет осмислює не як тотальне оновлення старого, що було характерним для радянської поезії, а як руйнацію, а минуле – як джерело збереження духовно-морального потенціалу людини й через нього – як вихід у майбутнє.
Ключові слова: концепт, мовна картина світу, поетичний концепт, ідіостиль, мікрополя, концептосфера, власні назви.